У другому випадку трудовий стаж установлюється на підставі опитувань принаймні двох свідків, які знають заявника через спільну з ним працю на одно-му підприємстві, в колективному сільгосппідприєм-стві чи в одній системі та які мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони потверджу-ють роботу заявника.

На підставі тверджень одного чи більше свідків, які мають відповідні документи, також можуть бути встановлені періоди перебування громадян під час війни у фашистських концтаборах, проживання у блокадному Ленінграді.

Процедура встановлення трудового стажу з допо-могою опитувань свідків регламентується відповід-ними відомчими нормативними актами (наказами, інструкціями, положеннями). Встановлення стажу за твердженнями свідків проводиться районними (місь-кими) управліннями соціального захисту населення.

Трудовий стаж установлюється з допомогою свідків на підставі опитувань двох чи більше свідків, проведених у районному (міському) управлінні соціального захисту населення. В окремих випадках, скажімо, за хвороби свідка, можуть бути розглянуті його письмові твердження, якщо підпис свідка заві-рено належним чином.

Крім того, управління Пенсійного фонду України може доручити інспекторові чи іншому працівникові управління допитати свідка за місцем його прожи-вання і розглянути його письмові твердження, дані в присутності працівника управління соціального за-хисту населення.

У разі відмови в установленні трудового стажу в рішенні управління соціального захисту викладаю-ться її мотиви. Рішення оголошується заявникові, а якщо він не міг бути присутнім і рішення було вчинено без нього, то воно пересилається йому поштою у 5-денний строк від дня винесення. За ба-жанням заявника йому надається можливість озна-йомитися з протоколом засідання комісії з розгляду заяви.

Твердження заявника, свідків і рішення комісії вносяться у відповідний протокол. У рішенні комісії про встановлення трудового стажу зазначається, на якому підприємстві (в установі, організації) працю-вав заявник (чи померлий годувальник сім'ї), ким працював, з якого і по який час.

У протоколі зазначається дата опитування свідків і дата рішення, винесеного управлінням соціального захисту населення. Протокол підписується керів-ником управління чи його заступником і скріп-люється печаткою управління соціального захисту населення.

ВИСНОВОК

З вищевикладеного можна зробити висновок, що відповідно до Конституції України пенсійне законодавство гарантує всім непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання пенсій.

Закон України „Про пенсійне забезпечення” спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кодної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення громадян України.

Законодавство гарантує соціальну захищеність зазначеної категорії громадян України шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки держави Україна.

Використана література:

Конституція України.

Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року, з відповідними змінами.

3. "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 9 квітня 1992 р.;

4. „Про статус і соціальний захист громадян, які по-страждали в результаті Чорнобильської катастрофи" від 19 грудня 1991 р.;

5. „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціаль-ного захисту" від 22 грудня 1995 р.;

6. "Про основні принципи соціального захисту вете-ранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16 грудня 1993 р.;

7. "Про державні виплати сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р.

8 .М. Сирота Право пенсійного забезпечення в Україні, „Юрінком Інтер”, -К:, 1998;