Сім'я, яка має право на пенсію, може звертатися за призначенням її будь-коли після смерті чи вста-новлення безвісно відсутнього годувальника без обмеження будь-яким строком.

Розміри пенсій сімей залежать від низки обставин: середньомісячного заробітку, кількості непраце-здатних членів сім'ї, які мають право на пенсію. В окремих випадках на розмір пенсії впливає і три-валість загального стажу праці.

Нарахування пенсії проводиться за загальними правилами - у процентному відношенні до заробітку годувальника.

А втім, на вимогу члена сім'ї його частка пенсії може бути відокремлена і сплачувана йому осібно (якщо він не проживає разом із сім'єю чи з інших причин). Виокремлення частки пенсії проводиться з першого числа місяця, наступного за тим місяцем, у якому надійшла заява про розділ пенсії. Передбачено гарантований мінімум пенсії в разі втрати году-вальника. Якщо заробіток померлого був незначним, то законодавець гарантує пенсію в разі втрати году-вальника в розмірі не менше соціальної пенсії, вста-новленої для відповідної категорії непрацездатних.

Серед осіб, які отримали пенсію в разі втрати го-дувальника, вирізнено дітей, котрі втратили обох батьків (круглі сироти). їм пенсія призначається із загальної суми заробітку обох батьків. Практично пенсія встановлюється на подвійній нормі. Круглим сиротам, а також дітям померлої одинокої матері пенсія на кожну дитину встановлюється в розмірі не менше подвійної соціальної пенсії.

3. Трудовий стаж.

Трудовий стаж у найзагальнішій формі визначає-ться як тривалість трудової діяльності працівника. Таке визначення вірне, але не конкретне. Для повнішого визначення пропонується вказувати додатко-во на оплачений характер трудової діяльності, на трудову діяльність у визначеній формі.

Законодавство суттєво підняло роль і значення трудового стажу в системі пенсійного забезпечення. Трудовий стаж набув конкретного характеру. Він має різне значення і зміст стосовно до різних галузей права і навіть окремих інститутів однієї галузі. Тру-довий стаж як інститут пенсійного права має стійке визначення. В юридичній літературі трудовий стаж визначається як тривалість оплаченої суспільно корисної діяльності громадянина у громадському виробництві, а також прирівняної до неї діяльності, з якими право пов'язує певні юридичні наслідки.

Розкриваючи зміст поняття "трудовий стаж", слід зазначити, що тривалість трудового стажу ви-мірюється здебільшого в місяцях, а в деяких випад-ках - у роках. В окремих випадках враховуються тільки повністю відпрацьовані місяці (повна кіль-кість робочих днів), в інших - місяці, в яких пра-цівник займався суспільно корисною діяльністю більш як половину робочих днів.

До стажу роботи зазвичай включається час опла-ченої суспільно корисної діяльності; час виконання роботи (чи іншої суспільно корисної діяльності) без оплати у трудовий стаж не включається (винятки встановлено в небагатьох випадках, приміром, тер-мін навчання у вищих навчальних закладах тощо); при цьому правові форми оплати праці не мають зна-чення. До стажу включається час оплаченої і суспільно корисної діяльності, яка є в різних правових формах наймана праця на підприємствах, праця членів колективних сільськогосподарських підприємств (КСП), кооперативів і орендних колек-тивів, селянських (фермерських) господарств, про-ходження військової служби тощо.

У певних випадках, передбачених законом, до тру-дового стажу працівника включається час, коли він не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада). Скажімо, час хвороби, виконання держав-них і суспільних обов'язків із відривом від основної роботи, перебування в черговій і додатковій відпуст-ках включається до трудового стажу.

У ряді випадків право на окремі види пенсійного забезпечення чи їх розмір поставлено у пряму залеж-ність не тільки від факту суспільно корисної діяльності, а й від тривалості трудового стажу. Наприк-лад, для виникнення права на пенсію за віком уста-новлюються вимоги загального стажу праці: для чоловіків - 25 років, для жінок - 20. Цей стаж є стабільним і не змінюється вже багато років.

У пенсійному забезпеченні громадян велике значення має класифікація трудового стажу за окремими видами. Вирізняють стаж загальний, спеціальний і неперервний. Така класифікація трудового ста-жу дозволяє диференційовано підходити до призначення різних видів пенсій. Але зараз не всі види тру-дового стажу застосовуються в пенсійному праві. Втратив своє попереднє значення неперервний тру-довий стаж, але підвищується роль загального спеціального стажу роботи, а сьогодні та в майбутньому - страхо-вого стажу.

Загальний трудовий стаж - це загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно корисної діяльності, незалежно від перерв. Він складає основу права на трудову пенсію і є визначеною умовою у встановленні рівня пенсійного забезпечення кожного працівника.

Спеціальний стаж - сумарна тривалість трудової чи іншої суспільно корисної діяльності, відокремлена із загального стажу або за її змістом, або за умовами праці, в тому числі кліматичними. Спеціальний стаж, вирізнений за змістом праці, є підставою для призначення пенсії за вислугу років. Стаж, визна-чений за умовами праці, де була трудова діяльність, дає право на певні пільги в царині пенсійного забез-печення. Найширші пільги надаються тим, хто пра-цював на підземних роботах, на роботах зі шкідли-вими умовами праці та в гарячих цехах.

Неперервний стаж - це тривалість неперервної праці працівника на тому самому підприємстві, в ус-танові, організації. А втім, зараз неперервний стаж не має певного значення в пенсійному праві. Він застосовуєтья для привначення допомоги з тимчасової непрацездатності.

Для призначення пенсій юридичне значення мають два види стажу: загальний і спеціальний. Розглянемо правила нарахування кожного з цих видів стажу.

Загальний стаж. До нього включається будь-яка робота, що виконувалася на підставі трудового дого-вору, на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використаних форм власності й господарювання, а