Тривалість вислуги років перелічених категорій працівників різна. Вона встановлюється окремими списками професій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років. Списки затверджує Кабінет Міністрів України. У більшості випадків вислугу років встановлено в половинному розмірі від загального трудового стажу для чоловіків і жінок зі знижкою віку на 5 років.

Наприклад, працівники локомотивних бригад залізничного транспорту і плавсклад морського і річкового флоту мають право на пенсію за вислугу років: чоловіки - з досягненням 55-річного віку і загальним стажем роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - з досягненням 50-річного віку і загальним стажем роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Працівникам освіти, охорони здоров'я і соціаль-ного захисту пенсія за вислугу років призначається за наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років незалежно від віку. У працівників творчих професій театрально-концертних колективів вислуга років диференційована за характером творчої діяль-ності: 20, 25 і 30 років незалежно від віку. Напри-клад, право на пенсію за вислугу років виникає:

а) з наявністю 20-річного стажу роботи за спе-ціальністю в артистів балету, балету на льоду;)

б) з наявністю 25-річного спеціального стажу в ар-тистів, які грають на духових інструментах у про-фесійних художніх колективах;

в)з наявністю 30-річного спеціального стажу в ар-тистів хору театрів опери та балету іпрофесійних художніх колективів. Спеціальний стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, нараховується за особливими правилами залежно від виду спеціального стажу.

Як докази трудового стажу, необхідні для призна-чення пенсії, приймаються різні документи. Основ-ним документом, який потверджує трудову діяльність працівника (її тривалість, характер тощо), є трудова книжка.

Трудові книжки ведуться з 1939 р. на всіх пра-цівників підприємств, установ і організацій, а з 1965 р. - і на членів колективних сільгосппід-приємств.

Відповідальність за організацію ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Всі записи у трудовій книжці про приймання на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення вносяться роботодавцем (власником підприємства чи уповноваженим ним органом) на підставі документів і з посиланням на них (накази, розпорядження).

Якщо працівник до вступу на дане підприємство (установу, організацію) вже працював, але на нього не було заведено трудової книжки, то в неї під час заповнення вноситься запис про стаж роботи на підставі належним чином оформлених документів і з посиланням на них, на якому підприємстві (в уста-нові чи організації), в які періоди часу і на яких посадах працював власник трудової книжки.

Запис у трудовій книжці про стаж роботи служить доказом у тому разі, якщо його зроблено на підставі документів.

У разі втрати трудової книжки її власникові ви-дається нова трудова книжка з надписом "Дублікат" у правому верхньому куті першої сторінки. Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними пра-вилами. В розділі "Відомості про роботу" на підставі раніше виданих наказів і розпоряджень вносяться записи про роботу на підприємстві, яке видало дублікат, а запис про загальний стаж роботи до всту-пу на дане підприємство (в установу, організацію) проводиться за тими ж правилами, що й записи у трудовій книжці.

Вносити виправлення в записи про строки і харак-тер виконаної роботи чи займаної посади, про при-чини звільнення та інші відомості про роботу може лише те підприємство (установа, організація), яким було зроблено неправильний або неточний запис. Ви-правлення мають повністю відповідати оригіналові наказу чи розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконаній роботі виправлення відомостей про роботу проводиться на підставі інших документів, які під-тверджують виконання робіт, не зазначених у трудо-вій книжці. Всі виправлення завіряються в установ-леному порядку. Показання свідків не можуть слу-жити підставою для виправлення внесених раніше записів.

Крім трудової книжки, доказом трудового стажу можуть бути інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними уста-новами. Порядок підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки чи відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серп-ня 1993 р.

Документами., які підтверджують трудовий стаж (за відсутності трудової книжки), можуть бути: довідки, виписки з наказів, особові рауутди* й відо-мості на видачу заробітної плати, архівні довідки, посвідчення, характеристики, письмові трудові дого-вори й угоди з зазначками про їх виконання та інші документи, що містять свідчення про періоди роботи.

За відсутності згаданих документів приймаються членські квитки профспілки. При цьому потверджую-ться періоди праці лише за час, що про нього є поз-начки про сплату членських внесків.

Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, основаною на приватній власності та виключно на їхній праці - оренді чи у власному селянському (фермерському) господарстві, встанов-люється за період до 1 травня 1993 р. за довідками Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків у фонд.

На пітвердження творчої діяльності членів твор-чих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, також приймаються довід-ки про період сплати страхових внесків до Пенсій-ного фонду України.

До введення зазначених страхових платежів у Пенсійний фонд України (тобто до 1 квітня 1992 р.) творча діяльність членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографистів, Спілки театральних діячів,