ПЛАН

1. Прийоми аналізу матеріалів правової статистики

1.1. Загальні питання аналізу і узагальнення даних правової статистики

1.2. Прийоми аналізу показників цивільно-правової статистики

1.3. Аналіз структури і динаміки цивільних судових справ.

1.4. Основні напрями аналізу даних кримінально-правової статистики

2. Практичне завдання

Використана література.

1. Прийоми аналізу матеріалів правової статистики

1.1. Загальні питання аналізу і узагальнення даних правової статистики

Наукова обробка і аналіз статистичних даних - третя, завершальна стадія статистичного дослідження. Як завершальний етап статистичного дослідження аналіз статистичних даних - це процес вивчення, зіставлення, порівняння одержаних цифрових даних (між собою і з даними інших галузей соціально-економічної статистики), їх узагальнення, тлумачення і формулювання наукових і практичних висновків.

Аналіз - це науковий метод дослідження об'єкту шляхом розгляду його окремих сторін, властивостей і складових частин. У даному аспекті аналіз - це єдність пізнання і оцінки. Через систему ознак, характеристик в процесі пізнання дослідник одержує фактичні дані про правопорушення і державні заходи соціального контролю над ними. Оцінка ж припускає співвідношення розрахованих статистичних показників з рядом інших з метою вироблення необхідних управлінських рішень.

Кінцева мета аналізу правопорушень - вдосконалення державних заходів соціального контролю над ними на основі властивих їм тенденцій і закономірностей, встановлених і кількісно виміряних взаємозв'язків і взаємозалежних.

"Аналіз правопорушень" - ширше поняття, ніж «статистичний аналіз правопорушень», хоча, очевидно, останньому в ньому відводиться провідна роль.

Правова статистика - важливий інструмент аналізу соціально-правових явищ. Всім арсеналом її методів і прийомів вдається розкривати закономірні зв'язки правопорушень з іншими соціальними явищами, встановлювати, наприклад, взаємодію різних видів злочинності, виявляти кількісну визначеність якісних характеристик і основний напрям її змін і т.д.

Предмет статистичного аналізу - сукупність якісних і кількісних характеристик правопорушень в їх єдності і розвитку. Це можуть бути дані, що характеризують явище, що вивчається, на окремому підприємстві, в галузі, районі, області, в цілому по країні; він може розповсюджуватися і на дані по сукупності країн (наприклад, при порівняльному аналізі стану злочинності в різних країнах).

Правова статистика не може обмежитися тільки збиранням інформації про ознаки соціально-правових явищ або створенням "фундаменту з точних і безперечних фактів". Статистик, будучи одночасно і представником відповідної науки (у нашому випадку - юриспруденції), систематизує, аналізує їх і прагне знайти в них причинні і інші зв'язки, тенденції і закономірності.

Правильність і ефективність висновків аналізу за даними правової статистики залежать від знання соціально-правової природи явища, що вивчається, і належного використовування правил і прийомів аналізу, що розробляються теорією статистики.

Аналіз спирається на всю сукупність фактів, що відносяться до даного явища, значення яких оцінюється в загальному контексті соціальної ситуації. Тому всякий аналіз даних правової статистики є і соціально-статистичним. При аналізі комплексно використовуються дані різних галузей статистики і різноманітні прийоми їх обробки.

При статистичному аналізі соціально-правових явищ може ставитися задача отримання повної і всебічної картини стану і розвитку явища в цілому в певному зв'язку і взаємовідношенні його різних сторін і форм розвитку, з одного боку. З іншого - статистичний аналіз може бути обмежений і вирішенням приватних задач: з'ясуванням стану явища в даних умовах місця і часу і оцінки цього стану; вивченням взаємозв'язку ознак; вивченням динаміки, наприклад, злочинності і визначальних її чинників. Виявляючи взаємозв'язки, залежності, співвідношення, статистичний аналіз допомагає вивчати і певною мірою пояснювати характер і причини соціально-правових явищ, умов і механізму їх розвитку, закономірностей існування.

Тут, звичайно, слід обмовитися, що неприпустимо сліпе поклоніння, захоплення методами математичної статистики, їх фетишизація, сподіваючись на те, що вони повністю розкриють причини явищ, що вивчаються правовою статистикою, і дадуть вичерпну відповідять, чому саме таке положення справ в даній сфері, чому саме такий їх рівень і механізм розвитку соціального явища. Не слід забувати, що соціальні процеси за своєю природою не можуть бути повністю формалізовані і виміряні. Для вичерпної відповіді на поставлені питання потрібно використовувати весь методологічний арсенал суспільствознавства, додаткову (не тільки статистичну) інформацію, необхідне комплексне, системне, багаторівневе всебічне вивчення. Статистичний аналіз зводиться до виявлення лише типових кількісних взаємозв'язків, залежностей, співвідношень, закономірностей. У цьому, власне, його суть. З'ясування ж характеру цього взаємозв'язку вимагає звернення до змістовного аналізу матеріалів про правопорушення (кримінальних, адміністративних і цивільних справ), інші дані.

Неважко знайти, що задачі аналізу даних правової статистики похідні від основних функцій статистики як методу пізнання масових соціальних явищ і процесів.

А саме:

- опис стану, структури, поширеності, динаміки правопорушень і реалізації державних заходів соціального контролю над ними, підтримка в країні режиму законності (описова функція);

- виявлення статистичного зв'язку, залежності, співвідношення структури і динаміки правопорушень з чинниками, їх обумовлюючими, а також з діяльністю держави і суспільства в цьому напрямі (пояснювальна функція);

- визначення тенденцій зміни правопорушень, складання статистичного (кримінологічного) прогнозу (прогностична функція);

- виявлення "тривожних" моментів в характеристиці злочинності, позитивних сторін і недоліків в діяльності правоохоронних органів для ухвалення на основі цих даних своєчасного рішення і розробки заходів по розповсюдженню позитивного досвіду або усуненню недоліків.

Стосовно роботи правоохоронних органів і суду статистичний аналіз повинен показати, як працюють ці органи, в чому полягають позитивні (наприклад, високий відсоток розкриття злочинів) і негативні (наприклад, порушення строків судового розгляду справ) сторони їх діяльності.

В зв'язку з цим необхідно визнати, що вчені в боргу перед практикою - низовими підрозділами правоохоронних органів і судів: відчувається дефіцит науково обгрунтованих рекомендацій з методики використання різноманітних показників статистичної звітності в цілях аналізу стану злочинності і державних заходів соціального контролю над