Щоб скласти правильне уявлення про стан і динаміку справ, що надходять на розгляд судових органів, необхідно знати і такі дані соціально-демографічної статистики, як чисельність населення, розподіл його по вікових групах, зайнятість в галузях народного господарства і т.д.

Ґрунтуючись на ретельно розгруповуваному матеріалі,, статистичний аналіз дозволяє отримати уявлення про структуру цивільних судових справ, виявити тенденцію в динаміці окремих правопорушень (зменшення або, навпаки, збільшення випадків даного правопорушення). Статистичний аналіз дозволяє також характеризувати всі стадії цивільного процесу, дає можливість судити про ефективність діяльності правозастосовчих органів в боротьбі з цивільними правопорушеннями.

Для думки про виконання судових рішень, які направлені на відновлення порушених прав громадян, громадських і державних організацій, необхідний статистичний аналіз діяльності державних виконавців.

Статистичний аналіз використовується і для прогностичної оцінки розвитку правових явищ. У основі правового прогнозування лежить змістовний та такий, що базується на даних правової, економічної, демографічної та інших наук, аналіз фактів і тенденцій, виявлення яких багато в чому залежить від правильного застосування статистичних методів. Точність прогнозу в значній мірі визначається правильністю пізнання причин, що визначають закон розвитку ряду динаміки досліджуваного цивільного правовідношення.

Статистичний аналіз служить засобом визначення ефективності правового припису. Для з'ясування ефективності тієї або іншої правової норми необхідно зіставити результат, що досягається правовим регулюванням, з метою даного правового припису.

Відправним моментом визначення причин і умов, які сприяють здійсненню цивільних правопорушень, є аналіз показників структури і динаміки цивільних судових справ.

1.3. Аналіз структури і динаміки цивільних судових справ.

Характеристика структури сукупності цивільних правопорушень складає важливу частину статистичного аналізу. Вона дає відповіді на питання про те, які види цивільних правопорушень переважають (в цілому по країні, в регіоні або області), який розподіл фізичних і юридичних осіб як позивачів і відповідачів, і на ряд інших питань.

Під структурою цивільних судових справ розуміють питому вагу окремих видів і груп правопорушень в загальній сукупності судових спорів, що приймається, як правило, за 100%.

Для характеристики структурного розподілу судових спорів необхідно за допомогою відносних величин частки визначити питому вагу найбільш загальних груп цивільних судових справ.

Структура цивільних судових справ в даний час виглядає таким чином:

1) справи позовного провадження - понад 90%;

2) справи наказного провадження - близько 1-2%;

3) справи окремого провадження - не більше 5%.

Оскільки основну масу судових цивільних спорів складають справи позовного провадження, то представляє інтерес структурний аналіз даної сукупності. Тепер за 100% приймаються не всі спори про право цивільне, а лише число позовів, що надійшли до суду за звітний період.

1.4. Основні напрями аналізу даних кримінально-правової статистики

Кримінально-правова статистика, на мою думку, покликана виконувати найсерйознішу роль у вивченні злочинності і виробленні практичних заходів контролю над нею. Вона ставить перед собою і вирішує наступні основні задачі:

1) визначення кількісно-якісних характеристик злочинності;

2) виявлення обставин (причин, умов, чинників), що детермінують злочинність;

3) вивчення осіб, які вчинили злочини;

4) вивчення всієї системи державних заходів соціального контролю над злочинністю.

Очевидно, всі перераховані мною задачі практично пов'язані один з одним, оскільки дослідження злочинності ведеться, як правило, у зв'язку з оцінкою діяльності державних органів, що здійснюють контроль над нею.

В процесі аналізу використовуються наступні види джерел інформації:

- документи первинного обліку і статистичної звітності правоохоронних органів і суду;

- дані узагальнення кримінальних справ і матеріалів про злочини;

- дані прокурорських перевірок стану законності;

- дані соціально-економічної, соціально-демографічної статистики;

- результати вивчення громадської думки про злочинність і кримінологічних досліджень, якщо вони проводилися на обстежуваній території;

- дані про інші правопорушення і показники моральної статистики (пияцтво, алкоголізм, наркоманія і ін.).

У найзагальнішому плані основними напрямками вивчення злочинності є:

- вивчення тенденцій злочинності і обумовлюючих її чинників з метою отримання прогностичних висновків про можливі зміни цих тенденцій і розробки на цій основі перспективних програм (загальнодержавних, регіональних і т. і.) соціального контролю над нею;

- дослідження окремих проблем боротьби зі злочинністю і охорона громадського порядку. Наприклад, аналіз стану деяких категорій і видів злочинів (посадових, в сфері економіки - фінансових, податкових, митних, пов'язаних з наркотиками, замовних вбивств, угону транспортних засобів, злочинів, які скоєні неповнолітніми, квартирних крадіжок і ін.);

- плинний (безперервний) аналіз оперативної обстановки на основі добової, декадної і місячної інформації. Здійснюваний безперервно, він служить потребам оперативного керівництва, дозволяє швидко знаходити ті або інші зміни в оперативній обстановці і ухвалювати потрібні управлінські рішення. У органах внутрішніх справ це вивчення практично здійснюється всіма галузевими службами. Проте основний об'єм даної роботи лягає на їх штабні підрозділи і чергові частини, що мають в своєму розпорядженні необхідну оперативну інформацію і засоби її накопичення (картотеки, журнали, схеми, графіки, магнітоплани і т.п.);

- систематичний аналіз злочинності, при якому вона аналізується послідовно з року в рік (або по триваліших періодах - три, п'ять років);

- комплексний аналіз злочинності з урахуванням більшості відомих чинників, що надають або здатних зробити вплив на їх особливості.

Правова статистика (наука і практика) виробила певні моделі вирішення аналітичних задач вивчення злочинності на основі статистичних