Апріорно в регіональному розрізі (район, місто, область) таке вивчення припускає:

- аналіз поширеності (рівень і інтенсивність), структури злочинності (співвідношення в злочинності груп (видів) злочинів, що класифікуються по кримінально-правових або кримінологічних підставах) і інших правопорушень на обслуговуваній території в цілому;

- аналіз стану злочинності і правопорушень по лініях окремих служб органів внутрішніх справ (компетенції кримінальної міліції - кримінальний розшук, підрозділи боротьби з економічними злочинами; компетенції міліції суспільної безпеки - служба дільничних інспекторів, ДАІ тощо);

- аналіз злочинів і правопорушень (в цілому або від ділових видів, груп) по місцю, часу, способу їх здійснення;

- аналіз стану злочинності і інших правопорушень по конкретних населених пунктах, мікрорайонах, на окремому об'єкті (її "географія", тобто територіальна поширеність);

- аналіз стану злочинності в окремих галузях господарства і державного управління;

- аналіз правопорушень і злочинності у зв'язку з окремими кримінологічними проблемами (наприклад, алкоголізм, наркоманія, злочинність неповнолітніх і т.д.).

При аналізі злочинності разом з абсолютними величинами потрібно обов'язково використовувати узагальнюючі показники - відносні і середні величини (рівень, інтенсивність, темпи зростання, темпи приросту, коефіцієнти, частки і т.д.).

Аналізу повинна підлягати фактична, а не зареєстрована злочинність. Орієнтуватися тільки на дані кримінально-статистичної реєстрації - це значить йти від аналізу реального стану справ і не враховувати особливості статистики злочинності в порівнянні, наприклад, з демографічною статистикою. Враховуючи латентний характер злочинності, було б неправильно у всіх випадках виявлені кількісні закономірності (тенденції - лат, тренд, сезонні коливання) трактувати як закономірності самої злочинності. Слід завжди оцінювати, якою мірою вони - віддзеркалення реальності, а в якій породжуються особливостями правоохоронної діяльності.

Злочинність аналізується не в статиці, а в динаміці. При цьому, як наголошувалося, оскільки "душа" аналізу - порівняння в часі і просторі, остільки важливий як ретроспективний аналіз, тобто погляд на тенденції і стан злочинності у минулому, так і перспективний - виявлення її можливих тенденцій, характеристик.

Говорячи про динаміку злочинності за багаторічний період, треба враховувати обставини, що впливають на цю динаміку: зміна історичних і соціально-економічних умов (специфіка в цьому відношенні радянського і справжнього періоду - пострадянського); рух населення (випереджаючі темпи зростання смертності в порівнянні з народжуваністю і пов'язані з цим процеси зміни питомої ваги окремих вікових котегорій і старіння населення, процеси вимушеної міграції - біженці і переселенці і ін.); зміна кримінального закону і ін.

Вказані обставини зумовлюють необхідність виділення зі всієї сукупності зіставленого масиву злочинів, який міг би бути базовим при аналізі злочинності в часі і просторі. Досвід свідчить, що при цьому слід враховувати ряд моментів: стабільність кримінально-правової заборони; поширеність злочинів не повинна залежати від якихось особливих, специфічних умов місця і часу, зазначення в масиві різних видів злочинності; рівень терпимості населення до виявлення тих або інших злочинів, покарання винних і ін.

Зіставлений масив злочинів повинен відображати видовий об'єкт кримінально-правового захисту і включати наступні основні блоки:

1) злочини проти особи (насильницька злочинність): умисні вбивства, спричинення шкоди здоров'ю, зґвалтування, посягання на життя співробітника правоохоронного органу і т.п.;

2) злочини у сфері економіки: а) проти власності (крадіжки, пограбування, розбої, вимагання і ін.); б) у сфері кредитно-грошових відносин - кредитно-банківські зловживання і фальшивомонетництво; в) у сфері зовнішньоекономічної діяльності - контрабанда; г) у сфері споживчого ринку; г) у сфері приватизації тощо.;

3) злочини проти суспільної безпеки і громадського порядку (бандитизм, хуліганство, злочини, пов'язані з незаконним обігом зброї, наркотиків, і ін.);

4) злочини проти інтересів державної влади (зловживання посадовими повноваженнями, хабарництво і ін.).

Приведений перелік може розширятися залежно від конкретного стану злочинності і практичних потреб аналізу.

Крім того, разом з відміченими блоками злочинності, що виділяються по характеру скоєних злочинів, в теорії і аналітичній практиці важливе значення має аналіз основних показників рецидивної злочинності: її рівень і інтенсивність - число злочинів, скоєних особами, що раніше скоювали злочини, число осіб, що раніше скоювали злочини, структура рецидиву по зіставленому масиву злочинів, її організованість - частка злочинів, скоєних групою осіб без попередньої змови, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою, злочинним співтовариством (злочинною організацією).

Злочинність аналізується одночасно з її суспільно небезпечними наслідками, тобто комплексом віктимологічних показників: а) фізична шкода - загальне число осіб, які загинули від насильницьких злочинів, число громадян, що одержали ушкодження здоров'я різного ступеня тяжкості, іншим насильницьким діям, в тому числі сексуального характеру. У необхідних випадках обчислюються спеціальні коефіцієнти, що показують, скільки жертв насильницьких злочинів становить на 10 або 100 тис. жителів регіону; б) сума майнового збитку, заподіяного громадянам від крадіжок, грабежів, розбоїв і шахрайських дій, і майновий збиток, заподіяний різним формам власності.

Слід звернути увагу на неприпустимість ототожнення оцінки злочинності і оцінки діяльності правоохоронних органів по реалізації державних заходів соціального контролю над злочинністю. Її параметри, як встановлено кримінологами, значною мірою визначаються соціальними умовами, дія на які в більшості випадків не в компетенції правоохоронних органів. Очевидно, зміну злочинності (її зростання або зниження) не можна автоматично оцінювати як ослаблення діяльності вказаних органів. Для такого висновку потрібен поглиблений аналіз причин відповідних несприятливих змін.

Наступна задача, що стоїть перед кримінально-правовою статистикою, - виявлення обставин (причин, умов, чинників), що детермінують злочинність.

Кримінологія класифікує причини і умови, які сприяють здійсненню злочинів, по різних підставах:

а) по рівню дії - злочинності в цілому, які називають іноді загальними, видів (категорій, груп) злочинів,