Суди (аналітичні підрозділи судових департаментів) і відповідні відділи статистики і аналітичних узагальнень органів юстиції всіх рівнів на основі даних судової статистики визначають показники роботи судів по трьох напрямах:

а) розгляд кримінальних справ;

б) розгляд цивільних справ;

в) виконання судових рішень.

По розгляду кримінальних справ показники роботи судів першої інстанції характеризують, зокрема:

- кількість кримінальних справ, що поступили, загальне число засуджених судами першої інстанції, стан судимості (рівень, темпи зростання, структура судимості по різних кримінально-правових і кримінологічних ознаках і ін.);

- каральна практика - структура і динаміка заходів покарань, що до певної міри показує напрям кримінальної політики і характеризує ступінь суспільної небезпеки злочинності (маючи на увазі співвідношення груп засуджених до позбавлення волі і засуджених до заходів покарання, не пов'язаним з позбавленням волі);

- законність і обґрунтованість рішень судів першої інстанції - загальне число рішень, які відмінені чи змінені апеляційними чи касаційним судами;

- оперативність судового розгляду – кількість справ, вирішених районними (міськими) судами з порушенням процесуальних строків, зокрема у справах вищестоящих судів.

Отже, роботу судів по розгляду кримінальних справ можна характеризувати за об'ємом, строкам і якості (як по абсолютних, так і за узагальнювальними показниками).

Об'єм роботи визначається і по кількості кримінальних справ, розглянутих судом за звітний період, і за показниками середнього навантаження на одного суддю.

Якість розгляду кримінальних справ з практики, що склалася, характеризують такими показниками, як число відмінених і змінених апеляційною або касаційною інстанціями вироків і ухвал.

По розгляду цивільних справ:

- загальне число цивільних справ, що поступили, темп їх зростання або зниження;

- структура по категоріях цивільних справ (позови про розірвання шлюбу, житлових, трудових спорів, справ наказного характеру, справ окремого провадження та ін.);

- практика вирішення спорів - питома вага задоволених позовів, заяв, скарг, загальний розмір сум, присуджених до стягнення судами першої інстанції, і ін.;

- показники законності і обґрунтованості рішень судів

- кількість відмінених і змінених рішень в апеляційному та касаційному порядку в цілому і по окремих категоріях цивільних справ;

- показники оперативності роботи - кількість порушень процесуальних строків судочинства.

По виконанню судових рішень:

- загальне число виконавчих документів, що поступили, з виділенням кількості документів з матеріальними стягненнями, що вимагають вживання активних заходів до розшуку майна боржників і встановлення джерел його доходів;

- загальний рівень матеріальних стягнень з виділенням відшкодування збитку від злочинів у стадії виконання присуджень, стягнення судових штрафів;

- оперативність виконання судових рішень - строки їх виконання, залишки невиконаних документів.

Показники статистичної звітності дають можливість виявити помилки в роботі судів апеляційної і касаційної інстанцій, що представляє, звичайно, великий практичний інтерес.

На першому рівні достатньо аналізувати лише позитивні і негативні статистичні тенденції і чинники, їх що породжують.

Другий рівень оцінки (по строго формалізованих методиках, що гранично обмежують суб'єктивізм ревізорів) пов'язаний з перевіркою діяльності об'єкту (органу) ланок: районного або обласного суб’єкта.

Третій рівень оцінки - це оцінка професійної діяльності конкретних посадовців. Тут критерієм повинна бути тільки відповідність або невідповідність їх дій вимогам закону, що однозначно інтерпретуються, і іншим стандартам поведінки (наприклад, кодекс професійної етики, присяга судді), але ніяк не статистичні показники. Причому абсолютно виключається і оцінка по кінцевому результату, як переконливо було показано мною вище, він спонукає працівника добиватися його за всяку ціну.

На кожному з рівнів правоохоронної діяльності повинні бути дотримані такі принципи формування їх оцінок, як:

- неможливість виділення "головного" показника, оскільки цілі функціонування всієї системи юстиції множинні, а задачі, що вирішуються в кожній з її ланок, - різноманітні;

- стимулювання використання кожної подальшої інстанцією своїх контрольних повноважень, чим підвищується надійність системи;

- заохочення боротьби з найбільш небезпечними спотвореннями цілей законодавця в кожній з ланок юстиції, особливо - з порушеннями прав і законних інтересів особи.

Статистичний аналіз діяльності кримінально-виконавчих установ також повинен всіляко сприяти її поліпшенню. Адміністрація цих установ зобов'язана, зокрема, використовувати наявний статистичний матеріал про склад ув'язнених для раціонального досягнення цілей покарання (відновлення соціальної справедливості, виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів).

За наслідками аналізу злочинності і діяльності правоохоронних органів з контролю над нею складається узагальнена довідка, в якій формулюються рекомендації відповідним органам і установам, які випливають з аналізу.

На закінчення я б ще раз хотіла відзначити, що статистичний аналіз повинен поєднуватися з глибоким дослідженням якості аналізованих об'єктів. Як би не були важливі матеріали правової статистики, вони завжди повинні підкріплюватися поглибленим вивченням справжніх справ, взаємопов'язаних з дослідженням якості роботи, яку проводять правоохоронні органи і суди.

2. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

За результатами вибіркового обстеження міст України отримані дані про кількість зареєстрованих дорожньо-транспортних пригод на протязі доби:

25 43 60 61 31 59 28 10 15 25 42 32 25 47 28 47 31 42 15 28.

Обрахуйте середню арифметичну і коефіцієнт варіації вибіркової сукупності. Зробіть висновок щодо однорідності статистичної сукупності.

Рішення:

Вінниця 25

Луганськ 43

Хмельницький 60

Рівне 61

Луцьк 31

Полтава 59

Суми 28

Херсон 10

Харків 15

Донецьк 25

Ужгород 42

Івано-Франківськ 32

Одеса 25

Чернігів 47

Черкаси 28

Чернівці 47

Миколаїв 31

Львів 42

Житомир 15

Запоріжжя 28

Для розрахунку середньої кількості зареєстрованих дорожньо-транспортних пригод на протязі доби я застосувала формулу:

де х – середня величина;

х – окремі варіанти