План

Правоохоронні органи та їх завдання.

Президія Верховного Суду України.

Контроль і нагляд за діяльністю міліції.

Правоохоронні органи та їх завдання.

Серед багатьох держав-них органів правоохоронні органи мають певні юрисдикційні та організаційні відмінності. Тому в Законі України „Про держав-ний захист працівників суду та правоохоронних органів” подано перелік правоохоронних органів, до яких, зокрема, належать:

органи прокуратури;

органи внутрішніх справ;

органи служби безпеки;

митні органи;

органи охорони державного кордону;

органи й установи виконання покарань;

органи державної податкової служби;

органи державної контрольно-ревізійної служби;

органи рибної охорони;

органи державної лісової охорони;

інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохо-ронні функції (ст. 2).

Юрисдикцію правоохоронних органів становлять взаємопо-в'язані елементи, а саме: охорона та захист права, відновлення порушеного права, припинення або розгляд порушення права, виявлення або розслідування злочинів. За законом до правоохо-ронного органу належить такий державний орган, предмет діяль-ності якого законодавчо фіксується як його завдання або функції саме охоронного призначення, хоч у назві це може й не відбива-тись. Правоохоронні функції або завдання, як правило, залежать від участі того чи іншого органу в охороні (підтриманні) право-порядку. Правопорядок - об'єктивна необхідність розвитку дер-жави і суспільства. Його забезпечення має відбуватися у межах законності. Підтримується правопорядок повсякденним додер-жанням, виконанням, використання та застосуванням норм пра-ва учасниками правових відносин. Участь у таких відносинах уповноваженого органу накладає на нього виключно важливу відповідальність. Для правоохоронного органу правопорядок вже сам по собі становить вищий рівень необхідності. Притягнення ним правопорушника до відповідальності, виходячи лише з міркувань доцільності, містить у собі небезпеку. Для правоохо-ронного органу неприпустимо обґрунтовувати порушення правопорядку технократичними інтересами. Наприклад, дії відпові-дальних посадових осіб під час прокладання транспортних ма-гістралей без додержання норм екологічної безпеки в сучасних умовах може утворювати правопорушення, навіть склад злочину.

Підтримання правопорядку та припинення правопорушень покладається на компетентні державні органи (прокуратура, ор-гани внутрішніх справ, податкова міліція), для яких діяльність з підтримання правопорядку, запобігання правопорушенням є обов'язковою і полягає у невідкладному й адекватному реагуван-ні на факти невиконання або неналежного виконання вимог пра-вових норм з боку юридичних або фізичних осіб. Мотивація пра-вопорушень, зокрема незнання правових норм тощо, може врахо-вуватися у більш-менш суворому характері реагування, але вона не може визнаватися підставою для невжиття відповідних захо-дів щодо припинення правопорушень. У процесі діяльності з припинення правопорушень здійснюється, як правило, правомір-ний вплив (реагування на умови та причини правопорушень, роз'яснення процесуальних прав та обов'язків, інформування правопорушника та його мікросередовища про наслідки правопо-рушення тощо). При цьому неприпустимими є протиправні дії щодо правопорушників з боку працівників правоохоронних орга-нів у вигляді погроз, залякувань, побоїв тощо.

Відновлення порушеного права - пріоритетне завдання у ді-ях правоохоронних органів. Йдеться про систему правомірних дій, до яких примушується фізична або юридична особа, що спричинила своїми діями збитки або будь-які інші негативні на-слідки, до їх відшкодування. Для цього передбачено процедури скасування незаконного рішення, прийнятого державним орга-ном (або й правоохоронним органом), встановлено порядок від-новлення порушених правовідносин, відшкодування моральної або матеріальної шкоди, закріплено компенсаційні виплати за не-правомірні дії правоохоронних органів тощо.

Правоохоронні дії тісно пов'язані між собою. Вони утворю-ють цілісну правоохоронну сферу, охоплюючи відновлення не-правомірно порушеного права органами виконання.

Діяльність правоохоронних органів є багатоплановою. Кожен із зазначених органів відповідає, у межах наділених повнова-жень, за власний внесок у стан та розвиток предмета його діяль-ності.

Отже, правоохоронний орган - це державний орган, основним (або головним) предметом діяльності якого є законодавчо ви-значені функції або завдання з охорони права, відновлення по-рушеного права або організації виконання покарання, захист національної (державної) безпеки, підтримання правопоряд-ку, забезпечення стану законності

Президія Верховного Суду України.

З метою організації ефективнішої діяльності Верховного Суду України в ньому утворюється Президія. Склад Президії визначає Пле-нум Верховного Суду України. За посадою до складу Президії Вер-ховного Суду України входять Голова Верховного Суду України, його заступники, голови судових палат, секретар Пленуму Верхов-ного Суду України. Суддів Верховного Суду України до Президії обирає Пленум Верховного Суду України за поданням Голови Вер-ховного Суду України чи за пропозицією суддів Верховного Суду України таємним голосуванням строком на п'ять років. Обраним вважають суддю за якого подано більшість голосів суддів, які бра-ли участь у засіданні Пленуму. В такому ж порядку суддів достро-ково звільняють від обов'язків члена Президії.

Законом України „Про судоустрій України” (ст. 54) визначено повноваження Президії Верховного Суду України, а саме: