ПЛАН

1. Інвентаризація та її роль у розслідуванні злочинів

2. Відмінність аудиту від комплексної ревізії

3. Розслідування корисливих злочинів у торгівлі.

1. Інвентаризація та її роль у розслідуванні злочинів

Інвентаризація - визначення фактичних залишків то-варно-матеріальних цінностей та грошових коштів, а також усіх розрахунків підприємства здійснюють відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р., інших відомчих актів.

Розрізняють повну та часткову інвентаризацію. Повна інвентаризація охоплює всі засоби та джерела, часткова - тільки окремі їхні види.

Щонайменше два рази на рік підлягають інвентаризації продовольчі товари на складах, товари й тара в магазинах та на інших дрібних торговельних підприємствах, розрахун-ки з кредиторами та дебіторами; щонайменше один раз на квартал інвентаризуються розрахунки з фінансовими орга-нами за відрахуванням податків та здійсненням інших пла-тежів до бюджету; щонайменше один раз на місяць - гро-шові кошти, цінності та документи суворої звітності.

Перебіг інвентаризації матеріальних засобів складаєть-ся з низки етапів. Перший - підготовка до інвентаризації. Другий - це виявлення, підрахунок та описування наяв-них матеріальних засобів шляхом складання інвентариза-ційних відомостей або описів. Третій етап - оцінка вияв-лених, підрахованих та описаних засобів у їхній первісній або зміненій вартості. Четвертий - визначення розбіжнос-тей між виявленими фактичними залишками та залишка-ми, вказаними на рахунках бухгалтерського обліку, і вста-новлення їх причин.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

- у разі передачі державного підприємства чи установи в оренду, приватизації майна державного підприємства, реорганізації державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодав-ством;

- перед складанням річної бухгалтерської звітності;

- у разі зміни матеріально відповідальних осіб;

- у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, пошкодження цінностей;

- за вказівкою судово-слідчих органів;

- у разі пожежі або стихійного лиха.

Для проведення інвентаризації на підприємствах створю-ються інвентаризаційні комісії постійної дії, до складу яких входять керівники підприємств або їхні заступники, головні бухгалтери, керівники структурних підрозділів, представ-ники громадськості. Вони виконують профілактичну робо-ту із забезпечення зберігання цінностей, організовують про-ведення інвентаризації, перевіряють правильність виведен-ня результатів.

Для безпосереднього проведення інвентаризації створю-ються робочі комісії, які встановлюють фактичну наявність цінностей, разом з бухгалтерією беруть участь у визначенні результатів інвентаризації та вносять пропозиції щодо усу-нення виявлених недоліків. За необ'єктивність проведення інвентаризації члени інвентаризаційних комісій притягу-ються до відповідальності.

Очолює інвентаризаційну комісію спеціально призначе-ний голова. Склад комісії оголошується наказом. Печатка під час інвентаризації перебуває у голови інвентаризацій-ної комісії, ключ від місця збереження цінностей - у мате-ріально відповідальної особи.

У відповідальних за збереження цінностей осіб до почат-ку інвентаризації береться розписка про те, що всі докумен-ти, які підтверджують надходження і витрати цінностей (прибуткові та витратні накладні, прибуткові та витратні касові ордери, товарні та касові звіти), із зазначенням їхніх останніх номерів здано до бухгалтерії та що неоприбуткованих або несписаних у витрати цінностей у них немає.

Наявність цінностей визначається шляхом обов'язково-го підрахунку (зважування, обміру тощо) у встановлених одиницях виміру. Дані інвентаризації фіксуються в інвен-таризаційному описі, де вказуються: склад комісії, що про-водить перевірку цінностей, час і місце проведення; назва цінностей, їхня характеристика (артикул, сорт тощо); оди-ниці виміру, ціна, кількість та сума. Підсумкові дані підра-ховують за кожною сторінкою (при цьому кількість натуральних показників вказується літерами) та підписують усі члени інвентаризаційної комісії.

Інвентаризаційний опис складається під час перевірки і відразу - в чистовому варіанті. Складання чорнових варі-антів категорично забороняється. Після закінчення пере-вірки фактичної наявності цінностей матеріально відпові-дальна особа в спеціальній «Розписці» зазначає, що вона не має претензій до інвентаризаційної комісії, що все перевіре-но в її присутності й відповідає дійсності, особливо - що цінності після інвентаризації лишаються на її відповідаль-ному зберіганні.

Для порівняння даних, встановлених під час зняття фак-тичних залишків, крім документальних відомостей скла-дається також порівняльна, з допомогою якої може бути виявлено різницю між фактичними і документальними да-ними у вигляді залишків або нестачі цінностей.

Перед виведенням підсумкового результату в разі вияв-лення залишків або нестачі визначаються причини їх утво-рення (наприклад, пересортування або природні збитки).

Під пересортуванням розуміють відпуск одних цінностей замість інших, схожих за зовнішніми показниками. Якщо пересортування відбулося внаслідок схожості матеріальних цінностей, а не створене навмисно матеріально відповідаль-ною особою, в такому разі допускається зарахування нестачі залишками.

Природний збиток - це зміна обсягу, маси, інших фізич-них параметрів цінностей шляхом усушки, утруски та роз-пилення. Природний збиток у разі виявлення нестачі цінно-стей списується в межах допустимих норм. Норма природ-ного збитку визначається відсотком, який залежить від виду цінностей та терміну їхнього зберігання і враховується за-лежно від кількості реалізованих цінностей між поперед-ньою та поточною інвентаризаціями.

Після списання нестачі та залишків, що утворилися внас-лідок пересортування та природного збитку в межах допус-тимих норм, визначається кінцевий підсумок інвентари-зації, який фіксується у порівняльній відомості.

До інвентаризаційного опису та порівняльної відомості обов'язково додаються пояснення матеріально відповідаль-них осіб про причини утворення нестачі або залишків, висновок інвентаризаційної комісії щодо цих пояснень, рішен-ня керівника організації за підсумками інвентаризації.

Заходи з інвентаризації вважаються завершеними лише після повного з'ясування виявлених розбіжностей з обліко-вими даними, відрегулювання цих розбіжностей щодо за-конодавства та їхнього відображення на рахунках бухгал-терського обліку. Узагальнення практики розслідування розкрадань свідчить, що матеріали інвентаризацій, містя-чи значну доказову інформацію, досить часто є підставою для порушення кримінальних справ. Аналіз причин, вста-новлених у процесі інвентаризації нестач і залишків, до-зволяє виявити зловживання та осіб, що їх допустили.

Інвентаризації та аналіз їхніх підсумків є одним із шляхів одержання доказів під час