кг та не може бути довше 3-х м.
Перевізник зобов'язаний доставити багаж у зазначений строк з ура-хуванням часу його перевантаження на шляху прямування. За запіз-нення доставки багажу перевізник сплачує штраф. Він же відповідає й за цілість багажу в межах його вартості, а якщо багаж приймається для перевезення з оголошеною вартістю, - то у межах останньої. Загальна сума оголошеної вартості зазначається у багажній квитанції.
До основних умов договору перевезення пасажирів належать: а) на-йменування й місцезнаходження перевізника; б) вид і маршрут пере-везення; в) вартість проїзду; г) час відправлення і час прибуття у пункт призначення.
Сторони в такому договорі користуються відповідними правами й обов'язками. Основний обов'язок перевізника полягає у тому, що він повинен забезпечити доставку пасажира в пункт призначення, а ос-новний обов'язок пасажира - у сплаті перевізникові проїзної плати. Даним обов'язкам кореспондують певні права сторін договору. Так, ст. 911 ЦК та відповідні норми спеціального законодавства містять перелік прав пасажирів, до яких, зокрема, належать:
а) зайняти місце у транспортному засобі відповідно до вказаного у проїзному квитку;
б) провозити із собою дітей безкоштовно або на пільгових умовах;
в) провозити безкоштовно ручну поклажу в межах норм, встановле-них транспортним законодавством;
г) зробити не більше однієї зу-пинки у дорозі з подовженням дійсності проїзних документів до деся-ти діб, а у випадку хвороби - на весь її строк;
д) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати повну або часткову його вар-тість згідно з правилами перевезення на відповідному виді транспор-ту тощо.
Перевізник, у свою чергу, має право:
а) обмежувати або припиняти перевезення у випадках стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої непередбаченої ситуації;
б) вимагати від пасажира дотримання правил поводження громадян на відповідному виді транспорту і правил про-типожежної безпеки;
в) відмовити пасажиру в проїзді у разі пред'яв-лення недійсного проїзного квитка;
г) випровадити пасажира з проїз-ного засобу (рухомого составу) у випадках, передбачених правилами перевезення;
д) відмовити пасажирові у поверненні платежів за не-дійсний проїзний документ у випадках, передбачених цими правила-ми, та інші.
1.3. Договір чартеру (фрахтування)
За даним договором одна сторо-на (фрахтівник) зобов'язується надати іншій (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості одного чи декількох транспортних засобів на один або декілька рейсів для перевезення пасажирів, ванта-жів, багажу, пошти чи з іншою метою, якщо це не суперечить закону або іншим нормативно-правовим актам (ст. 912 ЦК). Порядок укла-дення чартерного договору (фрахтування), а також його, форма вста-новлюються транспортними кодексами (статутами). Цей вид догово-ру застосовується на морському й повітряному транспорті (стат-ті 133, 134 КТМ, ст. 61 ПК). Вони мають низку специфічних особли-востей, обумовлених насамперед характером і видом перевезень.
Договір чартеру (фрахтування) є двостороннім, оплатним і консенсуальним. При перевезенні вантажу на умовах надання відправни-кові всього корабля, його частини або окремих певних суднових при-міщень укладається особливий договір щодо фрахтування судна - рейсовий чартер. Може бути укладений договір перевезення вантажу і без надання відправникові відповідної частини корабля, якщо такий вантаж перевозиться невеликими партіями або поштучно.
Основним перевізним документом при морському перевезенні є коносамент, у якому позначаються всі суттєві умови договору. Після прийняття вантажу для перевезення його перевізник або капітан суд-на зобов'язаний видати відправникові коносамент, що є доказом при-йняття ним вантажу, позначеного у цьому документі.
До основних умов договору чартеру (фрахтування) відносять: а) найменування судна, якщо вантаж прийнято для перевезення; б) найменування перевізника; в) назву місця прийняття або навантаження вантажу; г) найменування відправника; д) найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або без найменування (ордерний коносамент чи коносамент на пред'явника); є) найменування вантажу, його маркіру-вання, кількість місць або кількість відповідної міри (маси, об'єму), а у деяких випадках з описом його зовнішнього вигляду й особливостей; ж) фрахт або інші належні перевізникові платежі; з) вказівку на час й місце видачі коносамента тощо. Особливості предмета цивільно-право-вого зобов'язання за таким договором визначають й специфіку прав та обов'язків сторін - його учасників.
Доставлений вантаж здається зазначеному в коносаменті одер-жувачеві. Якщо для перевезення вантажу було надано не все судно й у порту призначення одержувач не отримав багаж, не розпорядився ним або відмовився від нього, перевізник вправі здати вантаж на збе-рігання на склад чи у інше надійне місце за рахунок і на ризик від-правника вантажу, повідомивши його про це. Якщо для перевезення вантажу було зафрахтовано все судно, капітан у разі неявки одержу-вача у порту призначення або відмови його від прийняття вантажу зо-бов'язаний негайно сповістити про це відправника. Розвантаження і здача вантажу на склад провадяться капітаном лише після закінчення термінів розвантаження й контрсталійного (понад обумовлений дого-вором) часу, а також за умови, що протягом цього строку не надійшло іншого розпорядження від відправника. Якщо протягом двох місяців з дня прибуття судна у порт зданий на збереження вантаж не буде ви-требуваний і відправник не оплатить усі необхідні для перевезення суми, перевізник має право продати цей вантаж (ст. 167 КТМ).
Винагорода, яку зобов'язаний сплатити одержувач за договором перевезення морським транспортом, називається фрахтом. Його роз-мір визначається або за встановленим тарифом, або за згодою сторін. Усі належні перевізникові платежі сплачуються відправником (фрахтувальником). Проте у випадках, передбачених домовленістю між відправником (фрахтувальником) і перевізником, припускається пе-реказ платежів на одержувача. Так, відповідно до ст. 163 КТМ при прийнятті вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати витрати, які поніс перевізник, за рахунок вантажу, внести плату за простій суд-на у порту розвантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено коносаментом