- будь-які збитки або втрати, понесені судном або вантажем унаслідок збільшення тривалості рейса (збитки від простою, зміни цін і ін.) і ін.

Згідно ст.388 КТМ до вимог, що витікають з договору морського перевезення вантажу, застосовується річний термін позовної давності незалежно від того, здійснюється перевезення в каботажному або закордонному сполученні.

За договором морського перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира і його каютний багаж в пункт призначення, а у разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж в пункт призначення і видати уповноваженій на отримання багажу особі; пасажир повинен сплатити встановлену платню за проїзд, а при здачі багажу - і платню за провезення багажу (ст. 184 КТМ).

Права пасажира:

- перевозити з собою дітей безкоштовно або на пільгових умовах;

- перевозити з собою каютний багаж безкоштовно в межах встановлених норм;

- здавати для перевезення багаж за платню за тарифом.

Згідно ст. 193 КТМ перевізник відповідає за збиток, заподіяний в результаті смерті пасажира або пошкодження його здоров'я, а також в результаті втрати або пошкодження багажу, якщо подія, унаслідок якого був причинений збиток, відбулася під час перевезення і з'явилася наслідком вини або недбалості перевізника, його працівників, агентів, діючих в межах своїх службових обов'язків.

Перевізник відповідає за недостачу або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, а також за прострочення в його доставці, якщо не доведе, що недостача, пошкодження або прострочення в доставці відбулися не з його вини.

За втрату або пошкодження каютного багажу перевізник відповідає лише в тому випадку, якщо пасажир доведе, що втрата або пошкодження відбулися унаслідок наміру або необережності перевізника.

Перевізник не відповідає за втрату або пошкодження грошей, цінних паперів, дорогоцінних металів і виробів з них, коштовностей, прикрас, витворів мистецтва або інших цінностей, за винятком випадків, коли такі цінності були здані на зберігання перевізнику, який згодився їх зберігати в безпеці.

Якщо перевізник доведе, що вина або недбалість пасажира з'явилися причиною або сприяли його смерті або пошкодженню здоров'я, втраті або пошкодженню його багажу, суд, що розглядає справу, може звільнити перевізника від відповідальності повністю або частково.

За договором морського буксирування власник одного судна зобов'язується за винагороду відбуксирувати інше судно або плавучий об'єкт на певну відстань або буксирувати його протягом певного часу або для виконання маневру (ст.222 КТМ).

Кожна із сторін морського буксирування зобов'язана завчасно привести своє судно або інший плавучий об'єкт в стан, годний для виконання передбачених договором морського буксирування робіт.

КТМ визначає особу, відповідальну за збиток, заподіяний при буксируванні, залежно від того, хто управляв буксировочною операцією - капітан судна, що буксирує або того що буксирують.

Відповідальність за збиток, що був заподіяний при буксируванні судна або іншому плавучому об'єкту або що знаходиться на ньому майну і вантажу, у випадку, якщо капітан судна, що буксирує управляє буксировочною операцією, за відсутності іншої угоди сторін, несе власник судна, що буксирує, якщо їм не буде доведена відсутність його вини.

У разі, коли капітан судна, що буксирується або іншого плавучого об'єкту управляє буксировочною операцією, то відповідальність за збитки, заподіяні при буксируванні судну, що буксирує або що знаходиться на ньому майну і вантажу, за відсутності іншої угоди сторін, несе власник судна, що буксирується або іншого плавучого об'єкту, якщо не буде доведена відсутність його вини.

Початком відповідальності власника судна, що буксирує за договором морського буксирування вважається момент прийняття судна, що буксирується або іншого плавучого об'єкту на буксир в початковому пункті буксирування і закінченням відповідальності - момент постановки судна, що буксирується або іншого плавучого об'єкту на швартові або на якір в кінцевому пункті буксирування.

Як різновиди договору морського буксирування КТМ указує договір портового буксирування (власник судна (буксиру) за винагороду здійснює введення в порт або виведення з порту судів і інших плавучих об'єктів, виконання маневрів судна, що буксирується, швартових і інших операцій в портових водах) і договір міжпортового буксирування (власник одного судна (буксира) зобов'язується за винагороду буксирувати інше судно або інший плавучий об'єкт з одного порту в інший порт) (ст.ст.229, 232 КТМ).

Кожний з цих договорів має певні особливості. Так, договір портового буксирування може бути укладений в усній формі; управління портовим буксируванням здійснює капітан судна (об'єкту), що буксирується, якщо договором не встановлено інше; угода про покладання обов'язків по управлінню буксируванням на капітана судна, що буксирується може підтверджуватися тільки письмовими доказами. Договір міжпортового буксирування полягає у письмовій формі і повинен містити умови про порти (пункти) відправлення і призначення, про час буксирування, про права і обов'язки сторін, про відповідальність за порушення договору, про ті особливості об'єктів, що буксируються, які можуть впливати на безпеку буксирування, про інші обставини, які сторони вважають за необхідне обговорити окремо. Управління міжпортовим буксируванням здійснюється капітаном судна, що буксирує.

1.5. Договори про експлуатацію під'їзних колій, подачу та забирання вагонів. Вузлові угоди

З метою максимального наближення навантажувально-розвантажувальних робіт до місць виробництва і споживання вантажів, а також підвищення ефек-тивності використання перевізних засобів на залізничному транспорті уклада-ються допоміжні договори: про експлуатацію залізничної під'їзної колії або про подачу та забирання вагонів. Залізничними під'їзними коліями вважаються колії, призначені для обслуговування окремих підприємств та пов'язані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією. Вони можуть належати як залізниці, так і клієнтурі.

Взаємовідносини залізниці з володільцем колії регулюються договором про експлуатацію залізничної