норми гл. 65 ЦК, яка присвячена саме договору транспортного експедиру-вання. У той же час, інші положення ЦК, що потенційно придатні для регламентування окремих елементів цього договірного зобов'язання, також зможуть застосовуватися, проте, не внаслідок визнання дого-вору транспортного експедирування змішаним договором, а на під-ставі аналогії закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 929 ЦК за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за пла-ту і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організува-ти виконання визначених договором послуг, пов'язаних з переве-зенням вантажу.
Договір транспортного експедирування є консенсуальним, двосто-роннім, відплатним.
Зазначений договір є консенсуальним у зв'язку з тим, що момент його укладення пов'язується з моментом досягнення між сторонами згоди щодо видів та обсягу послуг, які буде надавати експедитор та розміру плати за ці послуги. У той же час, твердження щодо визнання договору транспортного експедирування консенсуальним не є за-гальновизнаним, оскільки набула поширення й інша точка зору, згід-но з якою, є можливість конструювання цього договору як у якості консенсуального, так і реального. Незважаючи на це, погодимося з позицією, що договір транспортного експедирування може бути оха-рактеризований як консенсуальний, навіть у тих випадках, коли функції експедитора виконує перевізник, з тих міркувань, що дії з передання та приймання вантажу є нічим іншим як виконанням вже укладеного договору.
Договір транспортного експедирування належить до двосторонніх договорів, з огляду на ту обставину, що права та обов'язки розподіле-ні між обома сторонами цього зобов'язання. При цьому аналіз поло-жень гл. 65 ЦК дає можливість дійти висновку, що цивільне законо-давство містить мінімально необхідний для існування цього договору перелік прав та обов'язків його сторін, який при укладенні конкрет-ного договору може бути значно розширений.
Договір транспортного експедирування є відплатним договором. Тобто, це договірне зобов'язання передбачає зустрічний характер надання певних майнових благ сторонами одна одній. Експедитор за договором зобов'язаний надати клієнту транспортно-експедиційні послуги, а останній контрагенту - встановлену договором або зако-ном плату за ці послуги.
Дискусійним питанням у з'ясуванні сутності відносин з транспор-тно-експедиційного обслуговування тривалий час залишалося питан-ня стосовно того, від чийого імені укладає експедитор необхідні для надання послуги правочини. При цьому, безперечно, малися на увазі варіанти, коли, по-перше, експедитор, на зразок договору доручення, укладав правочини від імені клієнта, по-друге, правочини, які в дого-ворі комісії, укладалися експедитором від свого імені, і, нарешті, згідно з третім варіантом, експедитор під час укладення договорів міг діяти як від власного імені, так і від імені клієнта. На сьогодні мож-ливо стверджувати про легальне вирішення цього спору, оскільки чинне законодавство Україні не містить обмежень у можливих ва-ріантах дій експедитора. Більш того, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 929 ЦК експедитор зобов'язаний укласти договір перевезення від свого імені або від імені клієнта. Тобто експедитор під час транспортно-експедиційного обслуговування клієнта має передбачену законодав-ством можливість укладати договори як від свого імені, так і від імені замовника послуги - клієнта. Разом з тим, під час укладення конкрет-ного договору транспортного експедирування сторонам необхідно визначити від чийого імені буде вчиняти експедитор необхідні для надання послуги договори або інші правочини.
Сторонами договору транспортного експедирування є клієнт (кре-дитор) та експедитор (боржник). Клієнтом може бути будь-яка особа, оскільки цивільне законодавство не містить певних чітких вимог чи обмежень до особи клієнта (ст. 929 ЦК). Менш визначеною є ситуація стосовно особи експедитора. Чинне законодавство не містить вимог щодо ліцензування транспортно-експедиційної діяльності, хоча не ви-никає сумнівів, що це є підприємницькою діяльністю. При цьому на-дання транспортно-експедиційних послуг, з огляду на значний рівень спеціалізації у багатьох видах підприємницької діяльності, у тому числі й транспортному процесі, у більшості випадків висуває значні вимоги до особи, яка претендує на надання таких послуг іншим осо-бам. Внаслідок чого можливо стверджувати, що експедитором може бути лише юридична особа, яка спеціалізується у транспортно-експе-диційному обслуговуванні та має організаційні, матеріально-технічні та інші передумови для надання транспортно-експедиційних послуг іншим учасникам цивільних відносин.
Предметом договору транспортного експедирування є транспорт-но-експедиційні послуги, які надаються експедиторами та складають-ся з комплексу послуг, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за їх проход-женням і одержанням. Експедитори, зокрема: організовують переве-зення та перевалку вантажів залізничним, морським, річковим, авто-мобільним та повітряним транспортом; забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення зов-нішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по терито-ріях зарубіжних країн відповідно до умов контрактів; фрахтують на-ціональні та іноземні судна і забезпечують їх подачу в порти для своєчасного відправлення вантажів; надають послуги, пов'язані з при-йманням, накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуван-ням вантажів, передають їх транспортним організаціям для перевезен-ня; провадять своєчасні розрахунки з портами і транспортними організаціями за перевезення, перевалку та зберігання зовнішньотор-говельних вантажів; оформляють документи відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхують вантажі; ведуть облік над-ходження та відправлення вантажів з портів і залізничних станцій; за-безпечують із залученням відповідних-транспортних підприємств та організацій збереження вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів у портах і на залізнич-них станціях; здійснюють оформлення товарно-транспортної доку-ментації та її розсилання; подають в установленому порядку транс-портним підприємствам заявки на відправлення експортних, транзитних і реекспортних вантажів та наряди на відвантаження ім-портних, транзитних і знятих з експорту вантажів; вирішують з транс-портними організаціями та іншими власниками транспорту питання відправлення вантажів, що надійшли у некондиційному стані, з бра-ком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам цих транспортних засобів; складають