та що судно отримало право плавання під
Державним прапором України. Таке право може бути нада-не тільки судну, яке є у державній власності або перебуває у власності фізичної особи-громадянина України або юри-дичної особи, що зареєстрована в Україні та заснована вик-лючно українськими власниками. Судно також отримує завідповідних умов право плавання під Державним прапором України, якщо воно зафрахтовано названими особами на умовах бербоут-чартеру (без екіпажу).
Перевізниками за договорами перевезення вантажів внутрішніми водними шляхами є особи, що здійснюють експлуатацію власних або орендованих річкових суден.
Стороною у договорах перевезення вантажів заліз-ничним транспортом слід визнати залізниці. Вони прийма-ють замовлення відправників на перевезення (п. 18 СЗУ), приймають на себе обов'язок доставити в пункт при-значення ввірений їм вантаж (ст. 22 СЗУ), до них пред'яв-ляються претензії, що виникають з перевезення вантажів (п. 1 Правил заявлення і розгляду претензій). Заліз-ниця - це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи і організації залізничного транспорту і яке здійснює перевезення (ст. 1 Закону „Про залізничний транспорт”). До сфери уп-равління Державної адміністрації залізничного транспорту „Укрзалізниця” належить шість залізниць - Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та При-дніпровська (п. 1 Положення про Державну адміністрацію
залізничного транспорту України). Проте, кожна ок-рема залізниця зазвичай не виконує безпосередньо всі обо-в'язки перевізника, що випливають із договору, оскільки переважно вантажі перевозяться в прямому залізничному сполученні, в якому приймають участь дві або декілька за-лізниць. І все ж перед вантажовідправниками і вантажоо-держувачами відповідальність несе одна залізниця. Це - залізниця призначення.
Перевізниками вантажів автомобільним транспортом є суб'єкти підприємницької діяльності, які мають ліцензії та здійснюють перевезення (ст. 59 Закону „Про автомоб-ільний транспорт”).
Повітряним перевізником визнається будь-яка юри-дична чи фізична особа, яка має права експлуатанта авіац-ійної техніки та виконує повітряні перевезення (ч.1 ст. 59 Повітряного кодексу України).
Іншою стороною договору перевезення вантажу є ван-тажовідправник. Ним може бути юридична або фізична особа. Не виключається, щоб вантажовідправник був і вантажоо-держувачем. Але зазвичай вантажоодержувачем є інша осо-ба. Статус вантажоодержувача визначається по-різному. Якщо він є суб'єктом підприємницької діяльності або юри-дичною особою, договір перевезення, укладений вантажовідправником і перевізником, породжує зобов'язання між перевізником та вантажоодержувачем, в якому обидві сто-рони мають права та несуть обов'язки (зокрема, ч. 2 ст. 310 ГК покладає на одержувача обов'язок прийняти ван-таж, який прибув на його адресу). Дещо іншим є статус вантажоодержувача, який не є ні суб'єктом підприємниць-кої діяльності, ні юридичною особою. Укладення договору перевезення вантажоодержувачем та перевізником безпосе-редньо не породжує зобов'язання між перевізником та ван-тажоодержувачем, але є передумовою його виникнення. Без-посередньо таке зобов'язання породжується виявленням ван-тажоодержувачем волі на отримання вантажу. Це стосуєть-ся і тих випадків коли в законі зазначається на обов'язки одержувача вантажу перед перевізником (наприклад, ст. 135 КТМ).
Належне виконання договору перевізником обумовлене дотриманням ним низки обов'язків, що випливають безпо-середньо зі статуту (кодексу) і необхідних умов для нормаль-ного початку та завершення перевізного процесу. Це, зо-крема, реалізується на різних стадіях виконання договору: при його укладенні; у процесі перевезення вантажу; збере-ження і видачі в пункті призначення.
На перевізника покладається обов'язок:
- своєчасно подати відправникові вантажу перевізні за-соби, справні в технічному і комерційному стані, тобто при-датні для перевезення конкретного вантажу (наприклад, контейнери й вагони, які очищені від залишків вантажу і сміття, а в необхідних випадках - промиті та продезінфі-ковані);
- своєчасно здійснити завантаження вантажу й оплом-бувати транспортний засіб (якщо за договором це покладе-но на перевізника);
- забезпечити цілісність і схоронність прийнятого до перевезення вантажу. Цей обов'язок виникає з моменту одержання перевізником вантажу до перевезення і до ви-дачі його одержувачеві у пункті призначення. Забезпечення цілісності та схоронності вантажу включає також дотри-мання особливих правил перевезення щодо певних видів вантажів (наприклад, вантаж, який швидко псується при перевезенні, потребує дотримання відповідних температур);
- доставити вантаж до пункту призначення у строк, встановлений погодженням сторін, якщо транспортними статутами, кодексами та правилами, що видаються згідно з ними, не передбачено інше, а в разі відсутності таких стро-ків - у розумний строк. Наприклад, на морському тран-спорті строки доставки вантажів можуть бути встановлені законом або договором, а в разі їх відсутності вантаж до-ставляється відповідно до строків, звичайно прийнятих у
морській практиці (ст. 160 Кодексу торговельного море-плавства України);
- своєчасно повідомити одержувача про прибуття ван-тажу на його адресу. Так, залізниця повідомляє одержува-ча в день прибуття вантажу не пізніше 12 годин на-ступного дня (ст. 58 Статуту залізниць);
- видати вантаж одержувачеві, зазначеному в транспорт-ному документі. При видачі вантажу в пункті призначення перевізник повинен дотримуватись правил, чинних на пев-ному виді транспорту. Так, відповідно до ст. 66 Статуту
автомобільного транспорту, перевізник при здаванні ван-тажу одержувачеві зобов'язаний перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: видачі вантажу зі складу ван-тажної автостанції; прибуття вантажу в несправному ку-зові рухомого складу та ін.
З фактом укладення договору перевезення вантажу певні права та обов'язки виникають також у відправника ванта-жу. Деякі з них передбачені транспортними статутами (ко-дексами) і правилами перевезень вантажів та передують укладенню договору, зокрема:
- відправник повинен пред'явити вантаж до перевезен-ня у належному стані, у справній тарі та упаковці, відпо-відно до державних стандартів і технічних умов, які забезпечують повну його схоронність. Відповідно до транспорт-них статутів (кодексів), усі необхідні для перевезення мате-ріали (стойки, прокладки тощо) заготовляє і подає відправ-ник;
- відправник одночасно з пред'явленням вантажу подає перевізникові необхідну кількість примірників правильно заповнених транспортних документів, а також прикладає до них усі документи,