ПЛАН

ВСТУП

1. Договір майнового найму

2. Договір оренди

2.1. Договір оренди державного та комунального майна

2.2. Поняття договору найму (оренди) житла

2.3. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.

2.4. Найм (оренда) транспортного засобу

2.5. Договір прокату

2.6. Договір оренди (найму) земельної ділянки

3. Договір лізингу

ВИСНОВОК

Використана література

ВСТУП

Поняття оренди і майнового найму вживаються як тотожні, оскільки при будь-якій оренді має місце найм майна. Вживан-ня то одного, то іншого терміна пов'язане в основному зі сфор-мованою практикою їхнього найменування у певних сферах.

Договір найму (оренди) - двосторонньо зобов'язуючий, консенсуальний, оплатний.

Договір майнового найму (оренди) відрізняється від інших договорів такими особливостями: наймач отримує майно не у влас-ність, а лише в тимчасове користування. Цією ознакою даний договір відрізняється від договорів міни, купівлі-продажу, за якими покупець майна стає його власником. Оскільки наймач є лише тимчасовим користувачем майна, із закінченням стро-ку договору або у разі його дострокового розірвання він пови-нен повернути взяте в найм майно наймодавцю у справному вигляді; договір має оплатний характер.

Істотні особливості характеризують договір оренди держав-ного і комунального майна. У Законі України „Про оренду дер-жавного та комунального майна” оренда визначена як засно-вана на договорі строкове платне користування майном, необ-хідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Об'єктами оренди державного та комунального май-на є: цілісні майнові комплекси підприємств, їхні структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Орендодавцями такого майна є : Фонд державного майна, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних май-нових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю; органи, уповнова-жені Верховною Радою АРК і органами місцевого врядування управляти майном - відносно цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна, яке відповідно належить АРК або знаходиться в комунальній влас-ності; підприємства - відносно окремого індивідуально-визна-ченого майна, а з дозволу вищезгаданих орендодавців - також відносно цілісних майнових комплексів, структурних підрозді-лів (філій, цехів, дільниць) і нерухомого майна.

1. Договір майнового найму

Договір майнового найму (оренди) - це цивільно-правовий договір, за яким наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користу-вання за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Договір найму (оренди) належить до класичних договірних інститутів, відо-мих цивілістиці з часів римського права. В римському праві найм речей (locatio-conductio) визнавався окремим різновидом договору найму, до яких рим-ські юристи відносили також договір найму послуг (locatio-conductio ореratium) та договір найму робіт (locatio-conductio operis). В подальшому з розвитком права континентальної Європи змінювалися лише певні деталі правового регулю-вання оренди, а його основи залишилися незмінними до наших днів.

Цивільний кодекс України дещо змінив регулювання відносин найму порівняно із ЦК УРСР. По-перше, по-іншому врегульовано деякі моменти щодо передачі речі у користування, якості речі, строку договору найму, прав та обов'язків сторін. По-друге, глава 58 ЦК України містить велику кількість статей, розташованих за таким принципом: спочатку визначаються загальні по-ложення, які поширюються на всі види договорів найму, а потім - спеціальні правила, які стосуються лише окремого різновиду договору найму (прокат, орен-да транспортних засобів, найм будівлі або іншої капітальної споруди, лізинг). За-значені окремі договори найму (оренди) регулюються спеціальними нормами гла-ви 58, загальні положення про найм (оренду) застосовуються до них субсидіарно, якщо спеціальними правилами не встановлено інше. По-третє, ЦК України ввів деякі нові норми щодо врегулювання відносин найму. Так, наприк-лад, ст. 786 визначає спеціальні строки позовної давності, які застосовуються до вимог, що випливають із договору найму. Так, до вимог про відшкодування збит-ків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві у користування, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі, застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення до-говору найму.

З точки зору загальної характеристики цивільно-правових договорів договір найму є двостороннім, консенсуальним або реальним, оплатним. До-говір найму є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору (наймодавець та наймач) несе обов'язки на користь іншої сторони. Відповідно до ст. 765 ЦК України договір найму може бути як консенсуальним, так і реальним. Історично договір оренди завжди був консенсуальним, оскільки вважався укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умо-вами. Передача майна наймачеві розглядалася як виконання договору, навіть у тому випадку, коли момент вступу договору в силу збігався з фактичною пере-дачею майна. Таке правило містилося у ЦК УРСР, таким же чином регулюється договір найму цивільними кодексами країн СНД. ЦК України пі-шов іншим шляхом, дозволивши учасникам цивільного обігу укладати як консенсуальні, так і реальні договори найму. Договір найму є оплатним, ос-кільки наймодавець за виконання своїх обов'язків з передачі майна у користування наймачеві повинен отримати від останнього зустрічне надання у вигляді внесення орендної плати.

Договір найму належить до категорії цивільно-правових договорів про передачу майна у користування. Передача майна наймачеві не супроводжу-ється переходом до нього права власності на це майно. Останній отримує лише право користування майном. Ця ознака відрізняє договір найму від та-ких договорів, як купівля-продаж, міна, позика.

Елементи договору найму. Сторонами договору найму (орен-ди) є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар). За загальним правилом, наймодавцем можуть виступати будь-які особи: фізичні, юридичні особи, держа-ва, адміністративно-територіальні утворення тощо. Лише в деяких різновидах до-говору найму законодавець встановлює обмеження щодо суб'єктного складу наймодавця (договір оренди державного та комунального майна, договір прокату). Наймодавцем речі за договором оренди може бути