продавця не знімається відпові-дальність за відсудження у покупця придбаної речі. Відмова про-давця взяти участь у такій справі позбавляє його права доводити неправильність ведення справи покупцем.
Продавець зобов'язаний відшкодувати покупцеві понесені ним збитки з урахуванням вартості відсудженого майна, якщо за рішенням суду, господарського або третейського суду продана річ була вилучена у покупця. Угода сторін про звільнення або обме-ження відповідальності продавця є недійсною, якщо продавець, знаючи про існування прав третьої особи на продавану річ, нав-мисно приховав це від покупця.
Не виключені випадки, коли покупець, дізнавшись про відсутність у продавця в момент укладення угоди належних пов-новажень на продаж майна, добровільно поверне його законно-му володільцю. І хоч законом така ситуація не передбачена, по-купець не може бути позбавлений права звернутися з позовом до такого продавця про відшкодування заподіяних даною уго-дою збитків.
На продавця покладається відповідальність за продаж майна неналежної якості. Основоположні принципи такої відповідаль-ності та інших правових наслідків продажу майна неналежної якості сформульовані в статті 678 ЦК України. Покупцеві на-дається право у разі придбання речі неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, за своїм вибором ви-магати:
- пропорційного зменшення купівельної ціни;
- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
В разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за своїм вибором:
- відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
- вимагати заміни товару.
Викладені правила є загальними і застосовуються до усіх різновидів договору купівлі-продажу. Аналізуючи ці правила, можна дійти висновку, що покупцеві належить право вибору будь-якої з наведених вимог на свій розсуд і незалежно від вини продавця у виникненні недоліків. Головне, щоб їх існування не було ре-зультатом неправильної експлуатації покупцем придбаного майна, щоб вони об'єктивно існували в момент укладення договору або виявили свою негативну дію протягом певного строку його нор-мального використання.
Певні труднощі можуть виникнути при застосуванні за ба-жанням покупця правила про безоплатне усунення недоліків речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх ви-правлення. Покупець може пред'явити додаткові вимоги про відшкодування збитків, викликаних, наприклад, простоєм речі (неможливістю її використання). Позитивну відповідь на це питання дала Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України, яка в своїй ухвалі по справі за позовом колгос-пу ім. Мічуріна Хустського району Закарпатської області до Виноградівського районного підприємства матеріально-техніч-ного постачання про відшкодування витрат на усунення не-доліків проданої речі і збитків, заподіяних простоєм тракторів, зазначила, що останні мають відшкодовуватися на підставі за-гальних норм ЦК України, що регулюють правовідносини за договором купівлі-продажу, і, зокрема, статей 673, 678 цього Кодексу. “Покупцеві, який придбав товар з недоліками, не обов'язково відразу звертатися за захистом порушених прав до судових органів”. Відповідно до статті 680 ЦК України покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу не застережених ним недоліків проданої речі, на яку не встановлено гарантійний строк, якщо недоліки були виявлені протягом розумного строку з дня передачі речі, але в межах двох років, а з приводу недоліків нерухомого майна – в межах трьох років з дня передачі їх покупцеві, а якщо день передачі нерухо-мого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у покупця до укладення договору купівлі-продажу - з дня його укладення (в редакції Закону від 15 липня 1994 р.).
У законодавстві не визначений для таких випадків певний по-рядок подання та розгляду претензій. Положення вищезгаданої статті 680 щодо необов'язковості подання претензії з приводу недоліків придбаної речі не є загальним, оскільки має винятки. Так, Господарським процесуальним кодексом України визначено спеціальний порядок досудового врегулювання господарських спорів між підприємствами, установами, органі-заціями, іншими юридичними особами, за яким обов'язковим є подання претензії, за окремими винятками.
Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред'явле-ний не пізніше одного року, строк подачі якого обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 ЦК України, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Цивільний кодекс містить статтю 707 за якою покупець протя-гом 14 днів, не рахуючи дня купівлі, має право обміняти не-продовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він придбаний, якщо товар не підійшов за формою, га-баритами, фасоном, кольором, розміром або якщо з інших при-чин він не може бути використаний за призначенням».
Порядок здійснення такого обміну визначається Законом Ук-раїни «Про захист прав споживачів».
Певні правові наслідки можуть також наставати у разі неналеж-ного виконання (невиконання) умов договору покупцем. Так, якщо покупець відмовиться прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі по-купцем і оплати ціни, а також відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з свого боку, відмовитися від догово-ру і вимагати відшкодування збитків (ст.692 ЦК України)2.
Стаття 668 ЦК України передбачає, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту. Умова договору купівлі-продажу про те, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові, на вимогу покупця може бути визнана судом недійсною,