укладення дого-вору, і водночас його виконання. Як і оферта, акцепт може бути відкликаний акцептантом і втратити чинність, якщо повідомлення про його скасування оферент одержав до мо-менту або в момент одержання самого акцепту В разі від-кликання акцепту або неодержання відповіді від акцептанта протягом встановленого для цього часу оферент вважається вільним від тих обов'язків, що пов'язані з раніше зробленою ним пропозицією.
Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропози-цію, звільняється від відповідних зобов'язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти до-говір було відправлено своєчасно, але одержано із запізнен-ням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одер-жання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією,
За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням ст. (644 ЦК).
Як відзначалося, акцепт має бути повним і безумовним, і тільки тоді він свідчитиме про згоду сторін щодо істотних умов договору.
Але нерідко, погоджуючись у принципі укласти договір, друга сторона висуває свої умови або пропонує укласти інший за характером договір. Згода, яка супроводжується за-стереженнями та контрпропозиціями, не може вважатися ак-цептом. Тому згідно з ч. 1 ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час є новою пропозицією. Сторони в цьому разі міняються місця-ми: акцептант стає оферентом, а оферент - акцептантом, бо на нову пропозицію потрібна згода колишнього оферента. Переговори або обмін листами між сторонами можуть тривати довго і завершитись або досягненням згоди щодо умов договору, або не дати бажаного результату.
Важливим є встановлення моменту, з якого договір вва-жається укладеним. Визначити цей момент можна на основі аналізу статті 640 ЦК України. Договір вважається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка напра-вила оферту. Якщо ж для укладення договору, крім згоди сторін, потрібні передача майна або вчинення іншої дії (реальний договір), то він вважається укладеним з моменту передачі відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір укладається в певній формі: усній, письмовій чи шляхом вчинення конклюдентних дій. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не була передбачена. Якщо згідно із законом або уго-дою сторін договір має бути укладений у письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного доку-мента, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефо-нограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надіслала. У передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення. У нинішніх умовах розширилися технічні можливості вияву волі сторін на укладення договору, зокрема за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв'язку. Можливе використання й інших засобів оформлення договірних відно-син, які дають можливість достовірно встановити, що доку-мент виходить від сторони за договором.
Певні відмінності від зазначеного загального порядку має укладення господарських договорів між юридичними особами. Чинне цивільне законодавство виходить з вимоги письмового оформлення угод (договорів), що укладаються між організаціями. Ініціативу в укладенні до-говору може виявити будь-яка сторона. При цьому скла-дається проект договору або лист (телеграма, телефонограма тощо), які виконують роль пропозиції укласти договір (офер-ти). Найчастіше це здійснює постачальник, підрядник тощо, які в широкому розумінні є послугонадавачами.
Згідно ч.1 ст. 644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. З умов задачі нам відомо, що в телефонній розмові (ввечері, після виходу реклами у телепрограмі) з Кисельовим, Уніговський погодився продати автомобіль ВАЗ-2109, про що вони домовилися через два дні укласти договір купівлі-продажу та переоформити його в підрозділі ДАІ. Тобто в діях Уніговського є правила, які передбачені ч. 1 ст. 644 ЦК України, а саме: він негайно дав згоду на продаж автомобіля, чим прийняв пропозицію. Суд повинен прийняти рішення про розірвання договору купівлі-продажу і надати Кисельову першочергове право на купівлю автомобіля.
Практичне завдання 2. ТОВ „Дормашсервіс” уклало з АТ „Регіональні телефонні мережі” договір найму землерийної ма-шини терміном на один рік. Через 5 місяців машина вийшла з ла-ду і виникла необхідність у капітальному ремонті.
АТ зробило ремонт, а крім того обладнало машину новим при-строєм. Протягом останніх 4-х місяців АТ не платило плати за корис-тування машиною, вважаючи, що витрати на ремонт і вартість нового технологічного пристрою мають бути зараховані в таку плату.
ТОВ з цим не погодилось, пояснивши, що АТ ремонт і по-ліпшення машини провело без його згоди.
Як вирішити спір?
Згідно ч. 2 ст. 766 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, ТОВ „Дормашсервіс” повинно було за свій рахунок провести капітальний ремонт землерийної машини.
При застосуванні ст. 766 ЦК України найбільш складною проблемою є розмежування робіт, що належать до поточного ремонту, з одного боку, і до капітального – з іншого. Єдиного визначення поточного ремонту і капітального ремонту, яке можна було б використовувати стосовно всіх видів майна, яке передається в найм, не існує. У