укладено договір. Мова йде, зокрема, про відшкодування шкоди, завданої внаслі-док недоліків товарів, робіт (послуг) (статті 1209-1211 ЦК); б) договірні зобов'язання - це завжди існуючі між сторонами зобов'язання, а зобов'язання із відшкодування шкоди - це завжди новий юридичний обов'язок, який покладається на пра-вопорушника замість невиконаного; в) договірні зобов'язання є відносними, а зобов'язання із відшкодування шкоди - абсолют-ними; г) договірні зобов'язання регулюються як імперативни-ми, так і диспозитивними нормами, а зобов'язання із відшкоду-вання шкоди - виключно імперативними; д) у разі невико-нання або неналежного виконання договірного зобов'язання можлива відповідальність як у формі відшкодування збитків, так і у формі сплати неустойки, штрафу, а зобов'язання із від-шкодування шкоди виступають тільки у формі відшкодування шкоди (що видно із самої назви зобов'язань); є) у договірних зобов'язаннях на розмір відповідальності впливає вина креди-тора, а для зобов'язань із відшкодування шкоди має значення тільки умисел і груба необережність потерпілого та матеріаль-ний стан заподіювача шкоди - фізичної особи.
ЦК розрізняє загальні та спеціальні види зобов'язань із від-шкодування шкоди. Так, до загальних видів законодавець від-носить зобов'язання із відшкодування шкоди, завданої особі, та зобов'язання із відшкодування шкоди, завданої майну.
Шкода, завдана особі, виражається або в ушкодженні здоров'я каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або в завданні смерті потерпілого. Крім того, до даного виду відносяться і зобов'я-зання із відшкодування моральної шкоди. В цих випадках шкода проявляється, з одного боку, у фізичних і моральних стражданнях, які відчуває потерпілий, з іншого - в майновій шкоді, яка є результатом поведінки заподіювача. Майнові втрати особи складаються з додаткових витрат на лікування, протезу-вання і того заробітку, який він втратив в результаті неправо-мірних рішень, дій або бездіяльності. В зобов'язаннях внаслі-док завдання смерті годувальнику майнова шкода зводиться до витрат на поховання померлого і до втрати тієї частини заробітку годувальника, яка при його житті припадала на част-ку утриманців. Таким чином, зобов'язання із відшкодування шкоди, завданої особі, характеризується тим, що об'єктом по-сягання виступає безпосередньо людина. У даному випадку май-нова шкода є результатом не прямого і не безпосереднього знищення, пошкодження або присвоєння майна, а наслідком завдання шкоди особі. Тому метою зобов'язань із відшкоду-вання шкоди даного виду є відновлення здоров'я потерпілого. Якщо ж відновити здоров'я неможливо, або шкода виражена в завданні смерті годувальнику, то зобов'язання із відшкодування шкоди мають одну мету - відшкодувати ту майнову шкоду, яку в результаті нещасного випадку завдано непрацездатним утри-манцям померлого годувальника. Таким чином, зобов'язання із відшкодування шкоди, завданої особі, не ставить своєю метою охорону власності. Охорона відносин власності входить у завдання зобов'язань із відшкодування шкоди, завданої майну.
Шкода, завдана майну, свідчить про порушення майнової сфе-ри особи у формі зменшення його майнових благ або їх знеці-нення.
До спеціальних видів зобов'язань із відшкодування шкоди ЦК відносить зобов'язання із: відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи ін-шою особою; відшкодування шкоди, завданої органом держав-ної влади Автономної Республіки Крим або органом місцево-го самоврядування; відшкодування шкоди, завданої незакон-ними діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду; відшкодування шкоди, завданої малолітньою і неповнолітньою особою; відшко-дування шкоди, завданої недієздатною і обмежено дієздатною особою, а також особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними; відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; відшкодування ядер-ної шкоди; відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами; відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність; відшкодування шкоди, завданої ка-ліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг); від-шкодування моральної шкоди.
2. Відповідальність організацій за шкоду, заподіяну з вини її працівника.
Згідно ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час вико-нання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тобто обо-в'язок відшкодувати шкоду покладається на особу, яка її не завдала.
Так, передбачаються три випадки, коли такий обов'язок по-кладається: а) на юридичну або фізичну особу; б) на замовника в цивільно-правовому договорі; в) на підприємницькі товарис-тва або кооперативи. При цьому особою, яка завдала шкоди відповідно є працівник, підрядник, учасник (член) підприємни-цького товариства або кооперативу.
Крім загальних підстав, необхідних для виникнення делікт-ної відповідальності за даною нормою, необхідна наявність спе-ціальних обов'язкових підстав: для першого випадку - вико-нання працівником своїх трудових (службових) обов'язків; в другого випадку - виконання підрядником завдання замов-ника; у третьому - здійснення підприємницької або іншої ді-яльності від імені товариства чи кооперативу.
Правовий зв'язок юридичної або фізичної особи з працівни-ком втілюється у трудових відносинах та у відносинах служби (працівники Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України і військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань) незалежно від характеру - по-стійні, тимчасові, сезонні або виконання іншої роботи за трудо-вим договором (ч. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгля-ду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”); замовника з підрядником у цивільно-правових від-носинах; підприємницьких товариств, кооперативів з учасни-ками (членами) у відносинах членства.
Покладення обов'язку відшкодувати шкоду на юридичну або фізичну особу пояснюється тим, що працівник у даному випад-ку юридично втілює його волю. Тобто, юридична або фізична особа реалізує свою цивільну праводієздатність, зокрема деліктоздатність, через дії працівників. Отже, дії працівників юри-дично сприймаються як дії самої юридичної або фізичної осо-би. Цим же пояснюється відповідальність замовника за шкоду, завдану підрядником, якщо при цьому останній діяв за завданням замовника, а