Публікації про правопорушення права інтелектуальної власності і про прийняте судом рішення мають здійснюватися у кожному ви-падку порушення за рахунок порушника. Такі публікації, звичайно, позначатимуться па престижі виробника товару та будь-якого ін-шого учасника цивільного обороту. В умовах ринкової економіки це є досить важливим.

Одним із важливих і досить ефективних засобів захисту прав та інтересів суб'єктів права інтелектуальної власності є засоби, перед-бачені Законом України «Про захист від недобросовісної конку-ренції». Об'єкти, передбачені зазначеними законами, у точному значенні не є результатами інтелектуальної, творчої діяльності і то-му не є об'єктами права інтелектуальної власності. Але вони тісно пов'язані із захистом права інтелектуальної власності. Саме тому Паризька конвенція з охорони промислової власності недопущен-ня недобросовісної конкуренції відносить до об'єктів промислової власності. Конвенція покладає на країни-учасниці Союзу обов'я-зок забезпечити захист від недобросовісної конкуренції.

Недобросовісною конкуренцією визнається будь-який акт кон-куренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торго-вельних справах. Саме так визначає недобросовісну конкуренцію і Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. зі змінами і доповненнями від 18 листопада 1997 р. та 30 червня 1999 р. Стаття 1 цього Закону проголошує: «Недобро-совісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності».

Закон до недобросовісної конкуренції відносить неправомірне використання торговельної марки, комерційного найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовніш-нього оформлення, імітацію, копіювання, пряме відтворення това-ру іншого підприємства, самовільне використання його імені. До недобросовісної конкуренції належить також одержання, викорис-тання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденцій-ної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця.

Зазначені закони передбачають певну відповідальність за наве-дені неправомірні дії. Зокрема, здійснення дій, що підпадають під ознаки недобросовісної конкуренції, спричиняє відповідно до Зако-ну України «Про захист від недобросовісної конкуренції» накладен-ня штрафів у розмірі трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господарюючими суб'єктами за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо ж виручку визначити неможливо або її не було, штраф накладається у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів до-ходів громадян.

Закони передбачають й інші види відповідальності за дії, що ви-знаються недобросовісною конкуренцією.

Передбачене також вилучення товару у разі його неправомірно-го позначення чужими торговельними марками, рекламних ма-теріалів, упаковки або копіювання виробів як у виробника, так і в продавця. Порядок використання вилучених товарів визначається Кабінетом Міністрів України.

На наш погляд, зазначені штрафи можуть бути поширені не тільки на товари, позначені неправомірно чужими знаками, а й на товари, вироблені з використанням чужих винаходів, корисних мо-делей, промислових зразків тощо. Прийняття таких додаткових за-ходів сприяло б підвищенню ефективності захисту прав інтелекту-альної власності.

2. Міжнародна охорона права інтелектуальної власності.

Законодавство будь-якої конкретної країни регулює відносини тільки цієї країни. Отже, патент, реєстрація знака чи промислового зразка мають чинність тільки у певній країні. Якщо ж володілець патенту, товарного знака чи промислового зразка бажає одержати правову охоро-ну в кількох країнах, він має її одержати в кожній із цих країн окремо.

У 1883 р. одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності, якою утворили Міжна-родний союз з охорони промислової власності. Мета цього Союзу - забезпечити одержання правової охорони своїм гро-мадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах.

Охорона промислової власності - не самоціль, вона є засо-бом заохочення творчої діяльності, індустріалізації, капітало-вкладень і чесної торгівлі. Усе це покликане сприяти під-вищенню безпеки і комфорту, боротьбі з бідністю і поліп-шенню людського життя.

Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.). За станом на 6 червня 1995 р. учасницями цієї Конвенції була 131 країна.

Конвенція доповнювалася в Мадриді в 1891 р. Поясню-вальним протоколом. Переглядалась у Брюсселі в 1900 р., у Вашингтоні в 1911 р., у Гаазі в 1925 р., у Лондоні в 1934 р., у Лісабоні в 1958 р., у Стокгольмі в 1967 р., а 1979 р. до неї були внесені поправки.

Конвенція відкрита для всіх країн. Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання мають подаватися на охорону Гене-ральному директору ВОІВ.

Визначальні положення Конвенції можна поділити на три основні категорії: національний режим, право пріоритету, за-гальні правила.

Правила про національний режим полягають у тому, що країна - учасниця Конвенції зобов'язана надавати громадя-нам іншої країни - учасниці Конвенції таку ж саму охорону, яку вона надає власним громадянам. Правова охорона, що надається Конвенцією, має поширюватися також і на грома-дян держав, які не є учасницями Конвенції, якщо вони мають місце проживання або нефіктивне промислове чи торгове підприємство в країні, що є членом Конвенції.

Важливим є правило Конвенції про право пріоритету на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки тощо. Воно полягає в тому, що правильно оформлена заявка, подана в одній із країн - членів Конвенції протягом певного строку (12 місяців стосовно патентів та моделей і 6 місяців стосовно промислових зразків), передбачає при поданні цієї ж заявки в іншій країні - члені Паризького союзу визнання за такою заявкою пріоритету за першою поданою заявкою. Якщо заявник протягом зазначеного строку забажає подати заявку на цей же винахід чи інший об'єкт промислової власності в кілька країн - членів Паризького союзу, то він має право просити визнати за ним пріоритет в усіх країнах за першою поданою ним заявкою в першій країні - члені Паризького