Іноді це особливо обумовлені випадки звільнення від зобов'язань по авторському праву. Одним з істотних обмежень є доктрина «добросовісного використовування», яка одержала законну силу в статті 107 «Закону про авторське право». У інших випадках обмеження має форму «примусової ліцензії», по якій допускаються деякі обмежені види використовування творів, що охороняються авторським правом, за умови виплати встановлених авторських гонорарів і дотримання вимог закону. Докладніше про обмеження будь-яких з цих прав можна взнати із законодавства по авторському праву або звернувшись в Бюро по охороні авторських прав.
Охорона авторського права починається з моменту створення твору в зафіксованій формі. Авторське право на авторський твір негайно стає власністю особи, що створила даний твір. Тільки автор або ті, хто придбаває свої права через автора, можуть законно домагатися на авторське право.
У разі творів, створених в результаті роботи по найму, автором вважається працедавець, а не особа, що працює по найму. Стаття 101 «Закону про авторське право» таким чином визначає «твір, створений в ході роботи по найму»:
- твір, створений найнятим робітником в рамках його роботи; або
- твір, спеціально замовлений як внесок в колективний твір, як частина кінокартини або іншого аудіовізуального твору, як переклад, як додатковий твір, як компіляція, як учбовий текст, як перевірочна робота, як відповідь на перевірочну роботу або як атлас, якщо наклеп сторін безумовно звели в письмовому і власноручно підписаному документі, що даний твір вважається твором, створеним по найму.
Автори сумісного твору є совласниками авторського права на даний твір, якщо не є домовленості про інше.
Авторське право на кожну окрему статтю в періодичному виданні або іншому колективному творі відрізняється від авторського права на колективний твір в цілому і спочатку належить автору статті.
Два загальні принципи:
- просте володіння книгою, рукописом, картиною або будь-якою іншою копією або звукозаписом не наділяє власника авторським правом. Закон передбачає, що переуступка права власності на будь-який матеріальний об'єкт, що утілює твір, що охороняється, сама по собі не передає яких-небудь авторських прав.
- неповнолітні можуть претендувати на авторське право, але комерційні операції, що зачіпають авторські права неповнолітніх, можуть регулюватися законами штатів.
Висновки
Людство вступило у XXI століття, яке ООН проголосило ерою інтелектуальної власності. Цим висловлено повагу до результатів творчої діяльності та ще більше - до її творців. Інтелектуальна власність стала своєрідним ресурсом суспільства. Вона пронизує бу-квально всі сфери буття: побут, розваги, навчання, пізнання, роботу, бізнес. У такому аспекті творча діяльність та її результати - рушій прогресу людства. Чим більше результатів творчої діяльності, чим вищий їх якісний рівень, тим вищі здобутки суспільства і добробут його членів - фізичних та створених ними юридичних осіб.
Первинною підставою виникнення прав інтелектуальної влас-ності здебільшого є творча діяльність. Вона реалізується на основі конституційного права на свободу цієї діяльності і має свій зміст та свої прояви. Відповідно це право є об'єктом правової охорони, що здійснюється цивільним правом.
Результати творчої діяльності виступають у трьох аспектах: ідея, носій та інформація про ідеї і її носіїв. В одних випадках ідеї зливаються з носієм, у других виступають виключно як інформація, а в третіх - як ідея. Відповідно до цього змінюються завдання пра-вового регулювання та механізм, зміст належних суб'єктам майно-вих прав, засоби правової охорони. Ці правові категорії тісно взаємозв'язані, і відносини, що виникають з цього приводу, впли-вають одні на одних.
По мірі глобалізації економіки проблема правового регулюван-ня інтелектуальної власності та її основна мета - охорона прав на неї - набула міжнародного значення. Її вирішенням зайняті фахівці різних галузей та всі країни світу без винятку. Для одних вона менш, а для інших - більш гостріша. Зміна технологій, різке оновлення основних фондів, перевага морального старіння над фізичним зно-сом, становлення видавничої справи та індустрії розваг на засадах підприємництва. Все це виявляє недоліки взятого і культивованого напрямку правового регулювання та охорони інтелектуальної власності на основі пропрієтарної теорії права інтелектуальної влас-ності. На зміну філософським підходам аналізу економічної і пра-вової дійсності приходить утилітарний прагматичний підхід. Це має свої позитивні і негативні наслідки.
Здебільшого відносини творчості складаються і розвиваються у рамках цивільного права та підприємництва. В протистоянні во-лодільця права іншим особам можливі напрямки розвитку відносин за векторами: нейтральності; співпраці задля отримання вигоди; контрафакції. Намагання отримати зиск об'єктивно спонукає ав-торів до передачі майнових прав спеціалістам-підприємцям, а ос-танні в умовах нестабільності та відсутності вільних коштів на при-дбання новинок ризикують і йдуть на їх несанкціоноване викори-стання. Товарність прав інтелектуальної власності спричиняє особ-ливості їх реалізації та захисту.
Загальна орієнтація правового регулювання відносин інтелек-туальної власності в світі здійснюється під впливом прийнятих міжнародних конвенцій, угоди TRIPS, вимог WIРО і ВТО як умов прийняття в останню. В більшій мірі норми про інтелектуальну власність уніфіковані під впливом міжнародних конвенцій у сфері інтелектуальної власності та необхідності моделювання єдиного еко-номічного механізму реалізації майнових прав.
Використана література:
Нормативно-правові акти:
Конституція України від 28 червня 1996 року;
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року;
Кодекс про адміністративні правопорушення України від 7 грудня 1984 р.;
3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991р.
4. Закон України “ Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993р.
5. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993р.
6. Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 24 квітня 1993р.
Підручники:
Р.Б.Шишка Охорона права інтелектуальної власності, авт.- пр. аспект, „НУВС”, -Х:, 2002;
В.С.Дробязко, Р.В.Дробязко