Власник свідоцтва має право укласти договір про на-дання іншій особі права на використання торговельної мар-ки.

Всі ці відносини охороняються законом і правовий захист ціх відносин повинен постійно вдосконалюватися. Ця необхідність виникає в тому що час плине і кожного дня виникають все нові і нові відносини, які повинно законодавчо врегулювати і захистити суб’єктів індивідуалізації товарів та послуг.

В нашій країні не дуже розвинуте таке поняття як захист володільця торговельної марки, тому цьому питанню нужно більше приділяти уваги.

ВИСНОВОК

З вищезазначеного можна зробити висновок, що ці правовідносини регулюються главою 44 ЦК та Законом України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 груд-ня 1993 р. (зі змінами та доповненнями). Знак для товарів і послуг (торговельна марка, емблема) - це знак, який допомагає відрізни-ти продукт (послугу) однієї особи від такого самого продукту (послуги) іншої особи. Об'єктом товарного знаку (торгівельної марки, емблеми) можуть бути слова, лі-тери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Правову охорону можуть отримати не будь-які товарні знаки, а тільки ті, які відповідають вимогам встановле-ним законом. Правова охорона надається товарним знакам, що не суперечать суспільним інтересам, принципам гуман-ності і моралі.

Важливою і необхідною умовою правової охорони торго-вельної марки є її новизна. Новими по чинному законодавству варто вважати тільки такі торговельні марки, які не є за своїм змістом тотожними чи подібними до інших торговельних ма-рок, комерційних найменувань, географічних зазначень, серти-фікаційних знаків, зареєстрованих у встановленому порядку.

Визначеної категорії знаків правова охорона не надає. Це позначення, що зображують державні герби, прапори, емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені чи повні наймену-вання міжнародних, міжурядових організацій; офіційні, конт-рольні, гарантійні і пробірні клейма, печатки; нагороди й інші знаки відмінності. Такі позначення можуть бути включені в знак як неохоронювані елементи, якщо на це є згода компетент-них органів чи їхніх власників.

Суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку може бути будь-яка фізична чи юридична особа або од-ночасно кілька фізичних та (або) юридичних осіб.

Для отримання правової охорони торговельної марки необ-хідно одержати відповідне свідоцтво. Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до ДДІВ України заявку на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг. Заявка може бути подана особисто заявником або через представника у справах інтелектуальної власності, або іншу довірену особу. Заявка складається україн-ською мовою і повинна стосуватися лише одного знака.

Після цього ДДІВ приймає рішення про реєстрацію торго-вельної марки та видачу свідоцтва. Строк дії свідоцтва стано-вить десять років і відліковується від дати подання заявки. Цей строк за клопотанням власника свідоцтва може бути про-довжений ще на десять років. Кількість разів продовження дії свідоцтва не обмежена.

Майнові права на знак можуть бути припине-ні достроково у випадках передбачених законом. Також ці права, з підстав та у порядку, встановлених законом, можуть бути ви-знані недійсними.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Нормативно-правові акти:

Конституція України від 28 червня 1996 року;

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року;

3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991р.

4. Закон України “ Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993р.

5. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993р.

Підручники:

І.О. Мікульонок Основи інтелектуальної власності, „Ліра”, -К, 2005, - С. 27-29;

В.С.Дробязко, Р.В.Дробязко Право інтелектуальної власності, „Юрінком Інтер”, -К:, 2004, -С. 353-354;

В.І.Борисова, І.В. Спасибо-Фадеєва, В.Л. Яроцький, Цивільне право України, „Юрінком Інтер”, -К:, 2004, -С. 456-463;

М.І.Панченко, Цивільне право України, „Знання”, -К:, 2005, -С. 241-242;

О.В.Дзера Цивільне право України, „Юрінком Інтер”, -К:, 2002, -С. 602-603;

В.П. Петров Знаки для товарів і послуг, „Видавничій дім”, -К:, 1999, -С.12;

Р.Б.Шишка Охорона права інтелектуальної власності, авт.- пр. аспект, „НУВС”, -Х:, 2002;

О.А.Підопригора О.Д.Святоцький Право інтелектуальної власності, „Ін Юре, -К:, 2002;

О.А.Підопригора О.О.Підопригора Право інтелектуальної власності України, „Інтер, -К:, 1998;

Періодичні видання:

О.Кашинцева „Можливість визнання авторського права на знаки для товарів і послуг не слід відкидати” // Підприємництво, господарство і право, - 2002. - № 4, - С.11-12;

С.Иваненко, „Если права на торговую марку не зарегистрированы” // Юридическая практика, - 2005. - № 27, 5 июля, -С. 9;

А.Пожаренко-Андерсон, „Деякі аспекти права інтелектуальної власності на торгівельну марку” // Інтелектуальна власність, - 2004, - № 12, - С.7-12;

М.Гнесюк „Удосконалення національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності на відкриття” // Юридичний журнал, - 2004, - №7, -С.71-73.