Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знака визначається його зображенням, наведеним у свідоцтві про реєстрацію товарного знака, і переліком товарів і послуг, для яких цей знак за-реєстровано. (Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг детально викладено в Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.)
У деяких випадках оптимальною може стати комплексна охорона су-міжного об'єкта через одночасну подачу заявки на промисловий зразок і знак для товарів і послуг. Прикладом може бути парфумерний флакон з етикеткою. За наявності в такій комбінації словесного елемента його до-цільно охороняти як знак для товарів і послуг, а образотворчу композицію етикетки - як промисловий зразок. При цьому оригінальна декоративна форма самого флакона зручна для правової охорони як знак для товарів і послуг, оскільки оформлення заявки на промисловий зразок у цьому разі пов'язане з труднощами складання переліку суттєвих ознак промислового зразка, вибору прототипу й додержання умови світової новизни.
Свідоцтво на товарний знак - це правова основа належ-ності знака конкретній особі й свідчить про її виняткове пра-во володіти, користуватися й розпоряджатися зареєстрова-ним знаком на свій розсуд; передавати на підставі договору право власності на знак або на підставі ліцензійного договору давати дозвіл (видавати ліцензію) на його використання будь-якій особі, а також забороняти іншим особам використовува-ти зареєстрований товарний знак без її дозволу, за винятком випадків, якщо використання знака не визнається згідно з чинним законодавством порушенням прав власника знака.
1.2. Реєстрація і використовування товарних знаків українських підприємств в Європі
Минулго року межі Європейського Співтовариства просунулися на схід і досягли України. Ще недавно Брюссель був далеко, Аліканте ще далі, а ринок Співтовариства закінчувався на лінії Одер-Нейсе. Сусідами України були Польща, Словаччина і Угорщина - теж країни колишнього соціалістичного табору. Тепер для досягнення успіху багатьох фірм важливо знати, що робиться за межею, наприклад, в Польщі, і на це треба зважати. Іншими словами, Україні доведеться завойовувати польський ринок і йти далі на захід. Основна передумова для цього - товарний знак. У нас так звані товари „no-name" пошли з ринку. Існують тільки дві можливості: або завойовувати ринок, або продавати свої товари без товарного знаку яким-небудь дистриб'юторам, які ваш товар продаватимуть під своєю маркою, як в Німеччині - Aldi, Lidl, Metro, Saturn, Obi і ін. На перший погляд це вигідно: нічого не треба робити для пропаганди свого товару, є замовник, скільки він захоче, стільки Ви і виробляєте, одержуєте гроші і все. Недолік цього шляху у тому, що Ви залежите від замовника, тобто він диктує ціни, контролює якість - диктує все. А якщо йому бажано, перериває відносини, і Ви залишаєтеся без ринку, тому що Вас ринок не знає.
Слідство цього - необхідність орієнтації на західний ринок і на ті рішення актуальних питань, які тепер обговорюються в Патентних відомствах різних країн і у Відомстві товарних знаків Європейського Співтовариства в Аліканте. Над міжнародними і національними судами царює Європейський верховний суд. Можна навіть передбачити, що найближчими роками, унаслідок гармонізації і українське Патентне відомство, і Апеляційна рада, і суди потроху наблизяться до точки зору Європейського верховного суду. Що там чекає Україну?
Нюхові товарні знаки
У рішенні від 12 грудня 2002 р. Європейський верховний суд відмовив в реєстрації нюхового знаку, оскільки дотепер немає однозначного визначення запаху. При ухваленні цього рішення Європейський верховний суд керувався такими принципами:
1. Ст. 2. Першої Директиви 89/104/ЄЕС від 21.12.1988 р., метою якої було - уніфікувати правові розпорядження про товарні знаки держав-членів, може трактуватися так:
- позначення, яке як таке не може сприйматися зорово, може бути товарним знаком тільки у випадку, якщо його можна зобразити графічно за допомогою фігур, ліній або письмових позначень і це зображення буде ясним, однозначним, закінченим, легко доступним, розуміється, довговічним і об'єктивним.
2. За наявності нюхового знаку вимоги, що пред'являються до графічного зображення, не задовольняються ні приведенням хімічних формул, ні словесним описом, ні пробою запаху, ні поєднанням цих елементів.
Вальтер Гут, суддя Федерального патентного суду Мюнхена, так коментував це рішення:
„У своєму рішенні Європейський верховний суд встановлює, що можуть бути зареєстровані як товарні знаки також і форми позначень, непіддатливі зоровому сприйняттю, якщо вони зображаються графічно зокрема за допомогою фігур, ліній або письмових позначень. Зображення повинне бути ясним, однозначним, закінченим, легко доступним, розуміється, довговічним і об'єктивним. По відношенню до нюхового знаку (за рішенням Суду) вимоги, що пред'являються до графічного зображення, не задовольняються ні приведенням хімічних формул, ні словесним описом, ні за допомогою проби запаху, ні поєднанням цих елементів. На думку Суду, вимоги, що пред'являються до графічного зображення нюхового знаку, виходять з функції товарного знаку як істотного компоненту системи природної конкуренції і реєстрації товарного знаку в поєднанні з основами правової надійності і управлінням відповідно до встановленого порядку...
Методи графічного зображення запахів, які задовольняли б вимоги Європейського верховного суду, в даний час поки не знайдені. Можна було б подумати про зображення запахів за допомогою газової хроматограмми або діаграми результату вимірювання, наприклад, з допомогою „електронного носу”, при чому прилади, методи і умови вимірювання, вид зображення результату вимірювань могли б бути нормовані, щоб результат можна було б об'єктивувати і відтворювати у будь-який час. Ще одним рішенням питання могла б бути орієнтація тільки на відчуття запаху, що підлягає охороні, а не на конкретну використовувану