угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун (ст. 14 ЦК України). Останні є також учасниками правовідносин, що виникають з таких угод. Цивільні права та обов'язки, яких набувають батьки (усиновителі), опікуни у цивільних правовідносинах, нале-жать неповнолітнім.
Роль представників неповнолітніх полягає у тому, що вони виконують обов'язки і у відповідних випадках здійснюють права за неповнолітніх.
У ряді випадків неповнолітні самі здатні здійснити належ-ні їм права (наприклад, право користування жилим примі-щенням).
Неповнолітні віком від 14 до 18 років мають певний обсяг цивільної дієздатності. Вони можуть при цьому бути учасни-ками багатьох цивільних правовідносин, що виникають з угод (наприклад, з договорів купівлі-продажу, майнового найму, дарування, страхування тощо), факту винаходу, раціоналіза-торської пропозиції, створення творів науки, літератури, мис-тецтва (ст. 32 ЦК України).
Від імені громадянина, визнаного недієздатним (душевно-хворого, недоумкуватого), угоди укладає його опікун, який стає при цьому учасником цивільно-правових відносин. На-буті опікуном цивільні права та обов'язки належать громадя-нину, визнаному недієздатним (ст. 41 ЦК України).
Обмежено дієздатні громадяни можуть бути учасниками цивільно-правових відносин, що виникають з угод. Але вони укладають угоди з розпорядження майном, своєю заробітною платою, пенсіями та іншими доходами за згодою піклуваль-ника (саме в цьому полягає обмеження дієздатності грома-дян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами (ст. 36 ЦК України).
Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин та-кож мають цивільну правоздатність і цивільну дієздатність.
Правоздатність юридичних осіб називається спеціальною, оскільки встановлюється відповідно до цілей кожної юридич-ної особи, тоді як громадяни мають однакову для всіх право-здатність.
Дієздатність юридичних осіб виникає водночас з правоздат-ністю.
Особливості виникнення і змісту праводієздатності юри-дичних осіб зумовлені тим, що юридичні особи - це органі-зації. А щодо організацій питання про вік, стан здоров'я від-падає. Кожна організація має свої завдання і цілі діяльності.
Об'єкти цивільно-правових відносин. Громадяни та ор-ганізації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-пра-вові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов'язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зро-бити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин - це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та органі-зацій. Тобто об'єктами цивільних правових відносин є:
а) речі;
б) дії, у тому числі послуги;
в) результати духовної та інтелек-туальної творчості;
г) особисті немайнові блага.
А. Речі - найпоширеніший об'єкт цивільно-правових від-носин, оскільки за їхньою допомогою задовольняються істот-ні потреби громадян та організацій. Речі є об'єктами речових правовідносин, що виникають з договору застави (ст. 572 ЦК України). Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, даруван-ня. Тут суб'єктивні обов'язки продавця, дарувальника спря-мовані на передачу права власності на річ і самої речі. І хоч при цьому виникають не речові, а зобов'язальні відносини, об'єктом останніх поряд з діями боржника (в нашому при-кладі - продавця) є речі. Іноді в літературі в наведених при-кладах речі називаються об'єктами другого порядку (дії борж-ника - об'єкт першого порядку).
Б. Дії - об'єкт цивільно-правових відносин, які виника-ють з договорів. Так, об'єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов'язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов'язаної зі створенням матеріальних благ (ст. 908 ЦК України).
Послуги можуть мати юридичний характер. Об'єктом ци-вільно-правових відносин, що виникають з договору доручен-ня, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повіре-ний укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує пошто-ві перекази, кореспонденцію тощо.
Об'єктом цивільно-правових відносин, які виникають з деяких договорів підряду, є дії, спрямовані на досягнення певного результату роботи (ремонт взуття, пошиття одягу, хі-мічна чистка тощо).
В. Результати духовної та інтелектуальної творчості. За чинним цивільним законодавством факти створення літера-турних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини, їх об'єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право. Аналогічно до цього винахід, раціоналізаторська пропозиція, промисловий зразок є об'єктами винахідницьких відносин, що виникають на підставі фактів створення винаходу, роз-робки раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка.
Г. Особисті немайнові блага. Одним з видів суспільних від-носин, які становлять частину предмета цивільного права, є особисті немайнові відносини, не пов'язані з майновими. Во-ни регулюються нормами цивільного права, і тому це різно-вид цивільно-правових відносин, їх об'єкт - особисті немай-нові блага: честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо (ст. 270 ЦК України).
Наведені поняття об'єкта правовідносин та визначення їхнього кола сприймаються в юридичній науці неоднозначно. Деякі науковці додержуються думки про те, що до об'єктів правовідносин належать тільки реальні блага, на використан-ня або охорону яких спрямовані суб'єктивне право та право-вий обов'язок. До них належать:
- матеріальні блага: жилі приміщення, гроші, предмети домашнього вжитку, техніки тощо; предмети духовної твор-чості (твори літератури, науки, мистецтва), науково-технічної творчості (винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промис-лові зразки);
- особисті немайнові блага: особисте життя громадян, честь, гідність і т. п. З об'єктів правовідносин виключено дії. Вони, на думку авторів зазначених міркувань, не можуть бути об'єктами правовідносин, оскільки дії зобов'язаної особи - це фактична поведінка, яка формується шляхом виконання юридичного обов'язку. Але останній є частиною змісту пра-вовідносин. Отже, маємо збіг питань про об'єкт і зміст право-відносин. Водночас визначається, що об'єктами правовідно-син можуть бути поряд з речами не самі дії, а їхні результати. Аргументи на користь позиції, що розглядається, уявляються непереконливими, оскільки при цьому не окреслюються об'єкти