і винахід-ницькі відносини, особисті немайнові відносини з приводу честі, гідності тощо.
Речові та зобов'язальні відносини. Вони різняться об'єктом правовідносин. Об'єктом речових правовідносин є речі, майно. До них належать відносини власності (статті 6 - 9, 12 - 18 Закону України "Про власність"). У зобов'язальних відносинах об'єктом є дії (статті 837, 1011 і 936 ЦК України).
Майнові та особисті немайнові відносини. У майнових відносинах об'єктом є майно. Це перш за все відносини влас-ності. В особистих немайнових відносинах об'єктом є немай-нові блага: честь, гідність, авторство (статті 297, 418 ЦК України).
4. Поняття юридичних фактів
Підставою виникнення, зміни і припинен-ня цивільних правовідносин є юридичні факти, тобто кон-кретні життєві обставини, з якими норми цивільного законо-давства пов'язують настання правових наслідків. Тому юри-дичні факти виступають як проміжна ланка між правовою нормою і цивільними правовідносинами. Юридичними фак-тами можуть бути й ті життєві обставини, що належать як до сфери природи (народження і смерть особи, перебіг часу), так і до соціальної сфери життя (дії і вчинки людей, адміністра-тивні акти, рішення суду). Без юридичних фактів не встанов-люються, не змінюються і не припиняються жодні цивільні правовідносини. Так, глави 28, 59 ЦК України передбачають мож-ливість виникнення, зміни або припинення правовідносин майнового найму. Однак для того, щоб вказані цивільні пра-вовідносини виникли, необхідно укласти угоду, передбачену ст. 759 ЦК України. Вже існуючі правовідносини майнового найму можуть бути змінені на правовідносини купівлі-прода-жу, якщо сторони дійдуть до відповідної угоди і змінять уже існуючий договір. Нарешті, правовідносини майнового найму можуть бути припинені достроково на вимогу кожної із сторін при настанні одного з юридичних фактів (ст. 763 ЦК України). Значення юридичних фактів у цивільному праві не вичерпується тим, що вони є підставою виник-нення, зміни і припинення правовідносин. Такі юридичні факти, як народження, досягнення повноліття, визнання гро-мадянина недієздатним тягне за собою виникнення або при-пинення правоздатності і дієздатності.
Однак не кожна життєва обставина є юридичним фактом, а лише така, з якою норми цивільного законодавства пов'язу-ють настання правових наслідків. Так, наприклад, досягнен-ня 18-річного віку само по собі не викликає будь-яких право-вих наслідків. Але законодавство, пов'язуючи з досягненням цього віку виникнення цивільної дієздатності (ст. 30 ЦК України), робить його юридичним фактом. Таким чином можна зробити висновок, що юридичний факт характеризу-ється двома чинниками: наявністю явищ зовнішнього світу (життєві обставини) і визнання їх державою юридичними фактами. Одні й ті самі факти можуть бути або не бути юри-дичними залежно від того, як до них ставиться держава в да-ний період. Така життєва обставина, як смерть громадянина або ліквідація юридичної особи як підстава припинення зо-бов'язань ЦК УРСР 1922 р. юридичним фактом не визнава-лися, і лише ЦК УРСР 1963 р. (ст. 223) визнала цю обставину юридичним фактом, що є однією з підстав припинення зо-бов'язань.
Стаття 11 ЦК України передбачає приблизний перелік юридичних фактів, які породжують цивільні правовідносини (цивільні права та обов'язки):
договори та інші правочини;
створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Разом з тим закон підкреслює, що цей перелік не є ви-черпним. Визнається можливим виникнення цивільних прав та обов’язків і "інших дій громадян і організацій". Дане по-ложення має надзвичайно важливе значення для цивільного законодавства, яке, на відміну від кримінального, має справу перш за все не з аномальними явищами, а з нормальним роз-витком економічного обороту. Сучасний рівень розвитку еко-номічного обороту робить неможливим закріплення у цивіль-ному законодавстві всіх без винятку юридичних фактів. По-треба в таких юридичних фактах може виникнути цілком несподівано і безвідкладно, тоді як внесення відповідних змін у законодавство завжди вимагає певного часу. Тому в цивіль-ному законодавстві і передбачено правило, згідно з яким юридичні факти, не передбачені цивільним законодавством, спричинюють відповідні правові наслідки, якщо вони не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законо-давства.
Таким чином, під юридичними фактами в цивільному праві слід розуміти конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства пов'язують настання правових на-слідків і перш за все виникнення, зміни і припинення цивіль-них правовідносин.
Підставою цивільних правовідносин може бути одинич-ний юридичний факт. Так, для встановлення зобов'язання підряду достатньо укласти договір між підрядником і замов-ником. Такі обставини називаються простими юридичними фактами. Однак виникнення деяких цивільних правовідно-син може бути зумовлено сукупністю юридичних фактів, що називається складним юридичним фактом, або юридичним складом. Кожний з юридичних фактів, що входить до юри-дичного складу, може мати самостійне значення. Але даний правовий наслідок може викликати тільки юридичний склад у цілому, увесь комплекс фактів.
Юридичні склади поділяються на прості і складні. Прості юридичні склади являють собою сукупність фактів, які мо-жуть накопичуватись у довільній послідовності, важливо ли-ше, щоб у якийсь певний момент вони були в наявності. Так, відповідно до ст. 263 ЦК України зупинення перебігу стро-ку позовної давності настає за наявності комплексу юридич-них фактів:
якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
у разі відстрочення виконання зобов’язання (мораторій) на підставах встановлених законом;
у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Складні юридичні склади - це сукупність фактів, між якими існує сувора залежність. У цьому випадку юридичні факти повинні виникати в чітко визначеному порядку і бути в наявності в