Іншими приміщеннями, що охоплюються поняттям жит-ла, слід визнати призначені для постійного проживання приміщення гуртожитків.

Готелі та їх приміщення не належать до категорії житла. Вони придатні для постійного проживання, але не призначені для цього. П. 3.6 Правил обов'язкової сертифікації готельних послуг визначає готель як підприємство, призначене для тимчасового проживання. Готельна послуга полягає в наданні номера (місця) в готелі для тимча-сового проживання (абзац сьомий п. 1.3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг).

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, i призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 ЦК України).

Є декілька варіантів, що відображають особливості права власності на житловий будинок як об’єкт права власності:

1) у найпростішому випадку житловий будинок в цілому є об'єктом права приватної власності однієї особи; 2) суттєво не вирізняється від цього варіант, коли житло-вий будинок є об'єктом права спільної сумісної власності; 3) будинок може бути об'єктом права спільної часткової власності з виділенням часток в натурі або без такого виділення, при якому (виділенні) зберігається право спільної власності на певні конструкції будинку; 4) будинок може складатись із двох, декількох або багатьох квартир. Такий будинок може знаходитись у власності однієї особи, яка одночасно є власником, принаймні однієї квартири, а решта квартир може знаходитись у власності інших ociб; 5) якщо в дво – або багатоквартирному будинку всі квартири належать на пpaвi власності окремим особам i ні одна із
цих oci6 не є власником будинку, будинок взагал1 не є
об'єктом права власності. В такому будинку квартири належать на пpaвi власності окремим особам. Приміщення загального користування, обладнання, конструкції тощо є об-'єктом права спільної власності власників квартир. Закон "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (ст. 19) поділяє спільне майно співвласників багатоквартирного будинку на неподільне майно, що є у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, i загальне майно, що перебуває у спільній частковій власності цих oci6.

Будинок набуває статусу житлового за наявності цілої низки умов: 1) відповідно до принципу цільового використання землі, житловий будинок може бути побудований тільки на земельній ділянці, що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку; 2) будівництво має здійснюватись тільки відповідно до проекту, що належне погоджений та затверджений iз додержанням будівельних норм i правил; 3) завершений будівництвом жит-ловий будинок має бути прийнятий в експлуатацію дер-жавною приймальною комісією; 4) про введення в експлуатацію житлового будинку має бути виданий розпорядчий акт органом місцевої державної адміністрації або органом місцевого самоврядування; 5) на житловий будинок видається свідоцтво про право власності, а право власності підлягає державній реєстрації. Порушення будь-якої з наведених тут вимог виключає визнання будинку житловим, тобто різновидом помешкання. Викладені загальні умови надання будинку статусу житлового передбачають виконання інших численних умов. Так, при прийнятті будинку в експлуатацію перевіряється дотримання державних будівельних норм, санітарних i протипожежних правил, інших чис-ленних обов'язкових правил.

Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на
ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями,
наземними i підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями (ст. 381 ЦК України).

У paзi відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено догово-ром або законом.

Ця стаття дає визначення садиби, що не давалося раніше чинним Цивільним кодексом i цивільним законодавством взагалі. Але застосування правила про садибу як об'єкт права власності значною мірою буде неможливим до тих пір, поки такий комплексний об'єкт права власності не буде визнано Земельним кодексом, що підлягає пере-важному застосуванню до земельних відносин, та актами про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. На цей час ст. 120 ЗК виходить із того, що житловий будинок є самостійним об'єктом права власності i цивільного оборо-ту, а земельна ділянка, на якій житловий будинок розташований, — це інший об'єкт, що переважно підпорядковується правовому режиму, який встановлюється Земельним ко-дексом та іншими актами земельного законодавства. Із того ж виходить i ст. 377 ЦК, що передбачає порядок переходу права власності на земельну ділянку у разі придбання, зокрема, житлового будинку.

Разом з тим слід визнати, що положення ч. 2 ст. 381 ЦК України вносить необхідну ясніть в правовідносини, що виникають при відчуженні житлового будинку. Вона встановлює, що у разі, коли інше не передбачено законом або договором, вважається, що при відчуженні житлового бу-динку відчужується не вся садиба.

Квартирою є ізольоване помешкання в житловому бу-динку, призначене та придатне для постійного у ньому про-живання.

Власникам квартири у дво- або багатоквартирному жит-ловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції бу-динку, механічне, електричне, сантехнічне та iншe обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб ycix власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку (ст. 382 ЦК України).

Визначення квартири, що наводиться в ст. 382 ЦК, не дає можливості відрізнити її від частки житлового будинку, що виділена в натypi. Але поширювати на таку частку положення законодавства, що стосуються квартир, чи поширювати на квартиру правила, що стосуються права спільної часткової власності на житловий будинок, було б неправильним.

Квартирою може бути тільки ізольоване приміщення.
Квартира може бути окремою, тобто, складатись із однієї
чи декількох житлових кімнат, а також підсобних приміщень
(коридор, кухня, комора тощо). Квартирами вважаються
кожне із двох або більше ізольованих