Суб'єктивному праву властива своя структура. Воно скла-дається з трьох прав (повноважень):

а) право (повноваження) на власні дії;

б) право (повноваження) на чужі дії;

в) право (повноваження) вимагати застосування засобів примусу до зобов'язаних осіб.

Якщо громадянин має суб'єктивне право власності на певні речі. Він як власник має право володіти, користува-тися і розпоряджатися ними. Він також може вимагати від усіх громадян, організацій, Української держави утримуватися від порушення його права власності, а при порушенні - пред'явити позов про витребування майна з чужого незакон-ного володіння. Власник також може вимагати усунення будь-яких інших порушень його прав, хоч би ці порушення й не були поєднані з позбавленням володіння. Суб'єктивне право пов'язано з правом в об'єктивному ро-зумінні, тобто з цивільно-правовою нормою або із сукупністю норм, у яких воно передбачене. Так, ст. 319 ЦК України встановлює, що влас-ник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Зазначені права власника виника-ють в особі конкретного громадянина, оскільки вони перед-бачені в ст. 319 зазначеного кодексу. Власник має право вимага-ти від кожного і всіх не перешкоджати йому в здійсненні сво-їх прав. Якщо ж право власності конкретного громадянина порушено, потерпілий залежно від характеру порушення сво-го права може, наприклад, пред'явити позов до правопоруш-ника про витребування свого майна від нього.

Суб'єктивне право також пов'язано з суб'єктивним обов'язком, оскільки його здійснення залежить від поведінки зобов'язаних осіб.

Суб'єктивний цивільний обов'язок - це міра необхід-ної поведінки зобов'язаної особи для задоволення інтересів уповноваженої особи. Він також пов'язаний з правом в об'єк-тивному розумінні. Так, ст. 665 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний пере-дати майно у власність покупцеві. Це норма цивільного пра-ва, тобто право в об'єктивному розумінні. Зазначений обов'я-зок виникає саме тому, що він встановлений нормою об'єк-тивного права. Виходячи із змісту суб'єктивного права та суб'єктивного обов'язку, можна сказати, що вони відобража-ють суть цивільних правовідносин, зумовлюючи "життя" ци-вільного права, його чинність.

Залежно від характеру зв'язку між суб'єктивним правом і суб'єктивним обов'язком зобов'язана особа відіграє:

- активну роль, тобто виконує певні дії (передає майно, сплачує гроші тощо). У зобов'язальних відносинах здебільшого боржник - фігура активна. Скажімо, у зобов'язальних відносинах із договору підряду підрядник зобов'язується виконати роботу за завданням замовника. Інший приклад. За договором переве-зення вантажу транспортна організація (перевізник) зобов'я-зується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його одержувачу;

- пасивну роль, тобто у відносинах власності зобов'язана особа повинна утримуватися від посягання на право власнос-ті, не перешкоджати здійсненню власником своїх прав. Тут активною фігурою є власник. Він активно здійснює права на власні дії: володіє, користується і розпоряджається майном.

Також у авторських і винахідницьких відносинах суб'єктивні права авторів творів науки, літератури, винахідників набува-ють провідного і самостійного значення. Зобов'язані особи повинні не перешкоджати здійсненню авторських і винахід-ницьких прав. Слід звернути увагу, що у більшості цивільно-правових відносин кожний із суб'єктів має права і несе обов'язки. Так, у цивільно-правових відносинах із договору майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимча-сове користування і має право вимагати від нього плати за користування майном. У свою чергу, наймач має право вима-гати від наймодавця передачі йому майна у стані, що відпо-відає умовам договору і призначенню майна. Разом з тим наймач зобов'язаний користуватися майном відповідно до договору і призначення майна. Тільки в деяких цивільно-пра-вових відносинах, що виникають із договорів, є чисті уповно-важені і чисті зобов'язані особи. Наприклад, у цивільно-пра-вових відносинах із договору дарування обдарований має лише суб'єктивне право, а дарувальник - суб'єктивний обов'язок.

3. Науково-практичний критерій цивільно-правових відносин

Відносини в цивільному праві досить різно-манітні за суб'єктним складом, змістом та підставами виник-нення. Наукою і практикою розроблено певні критерії, за якими всі цивільно-правові відносини поділяються на види:

Регулятивні відносини - це правовідносини, через які здійснюється регулювання нормальних економічних відносин (власності, товарно-грошових) та особистих немайнових від-носин. Тобто за допомогою регулятивних відносин відбува-ється правомірна діяльність громадян та організацій. Саме то-му вони виникають із договорів, односторонніх угод. Наприклад, цивільно-правові відносини, що виникають з договору зберігання (ст.936 ЦК України). За цим договором, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, переда-не їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві це майно у схоронності.

Діяль-ність зберігача є правомірною, корисною. Інший приклад. На підставі договору довічного утримання виникають цивіль-но-правові відносини, в яких одна сторона, що є непрацез-датною особою (відчужувач), передає у власність другій сто-роні (набувачеві майна) будинок, а набувач зобов'язується утримувати відчужувача (ст. 744 ЦК України). Тут також ді-яльність сторін є правомірною і взаємовигідною. Дії спадкоємців з прийняття спадщини є односторонніми угодами (ст. 1268 ЦК України), що породжують регулятивні цивільно-правові відносини, а саме - відносини власності.

Ці порушення правових норм і відповідного суб'єктивного права громадянина або організації є юридичними фактами, на основі яких виникають цивільно-правові відносини між правопорушником і потерпілим. Внаслідок цих правовідно-син у правопорушника з'являються обов'язки, які він вико-нує на користь потерпілого. Зазначені правовідносини в юри-дичній літературі називаються охоронними. Іноді охоронні відносини визначаються як такі, що оформляють види юри-дичної відповідальності, застосування інших правових санк-цій, тобто правовідносини, пов'язані із застосуванням засобів державною примусу.

До них належать:

- цивільно-правові відносини, які виника-ють з факту витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України);

- цивільно-правові відносини, що виникають на підставі таких юридичних фактів: заподіяння шкоди, при-дбання або збереження майна за рахунок