Помилкові теоретичні «відкриття» суду, покладені в основу рішення (справа № 2-13/8365-2002), опубліковані в юридичному виданні без критичного їх переосмислення і можуть привести до подальших помилок у аналогічних справах. Відповідно до п. 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

__________________________________________________________________

21 Вісник Верховного Суду України. 2002, № 2, с. 12-13

Необхідно враховувати, що із набуттям чинності Цивільного кодексу України з 1 січня 2004 року внесено істотні зміни у поря-док застосування строку позовної давності. Тому при вирішенні спору у правовідносинах, які виникли після 1 січня 2004 року, зацікавлена сторона, яка бажає, щоб суд застосував наслідки пропуску позовної давності, повинна подати відповідну заяву.

Наведена справа засвідчує, що у процесуальному законо-давстві недостатньо чітких критеріїв для розмежування спорів із участю фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності. Купівля квартири, автомобіля, меблів може бути здійснена як в рамках підприємницької діяльності, так і для потреб сім'ї в межах відносин, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю. Але в залежності від цього спір може вирішуватись або у відповідному районному суді, або у господарському суді. І суб'єкт підприємниць-кої діяльності може маніпулювати таким правом.

Отже, при вирішенні питання про підсудність певної справи позивач повинен мати на увазі ці особливості участі у справах у якості сторони суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. Неточності, допущені у спорах за участю суб'єкта підприємницької діяльності, можуть призвести до втрати часу і коштів, звуження доказової бази. Адже у госпо-дарському процесі не застосовується такий вид доказів як пока-зання свідків. Все це повинен мати на увазі позивач, і в не-обхідних випадках, повинен вимагати пред'явити докази, які б засвідчува-ли, що спір стосується господарської (підприємницької) діяль-ності, або ставити цю проблему перед судом. При цьому дії позивача повинні бути пронизані здоровим практицизмом, спрямова-ним на результат і забезпечення власних інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конституція України, 1996

2. Цивільний кодекс україни

3. Цивільно-процесуальний кодекс україни

4. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і господарського кодексів України. Ярема А.Г. та інші, Київ, 2005

5. А.А.Павлов.Присуждение к исполнению обязанности как способ защиты гражданских прав. Санкт-Петербург, 2001

6. Латинские юридические изречения. М., 1996

7. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства. П.І.Шевчук, К., 2002

8. М.Й.Штефан. Цивільне процесуальне право України., Київ, 2005

9. Юридична газета. № 21 від 15 листопада 2005 року

10. Д.Луспеник, Новий ЦПК узаконює судову волокиту./Закон і бізнес за 25.06.2006 р.

11. Вісник Верховного Суду України., 1999, № 6

12. Вісник Верховного Суду України., 1999, № 7

13. Вісник Верховного Суду України., 2002, № 2

14. Захист у цивільній справі. Я.П.Зейкан, Київ, КНТ, 2007