- визначити характер спірних правовідносин і матеріальний закон, який їх регулює;

- з'ясувати обставини (факти), на які посилаються сторони в обгрунтування своїх вимог і заперечень, інші особи, які брали участь в справі;

- з'ясувати, які обставини (факти) визнаються і проти яких заперечують сторони і інші особи, які брали участь в справі;

- визначити, якими додатковими доказами сторони, інші особи, які брали участь в справі можуть обгрунтувати відповідно апеляційну скаргу, подання або заперечення проти них і встановлює термін для їх подання;

- по клопотанню сторін вирішує питання про виклик в судове засідання свідків, призначення експертизи, про залучення до участі в справі фахівців і про витребування інших доказів;

- виконує інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Після проведення підготовчих дій суддя доповідає про них колегії суддів, яка виносить ухвалу про їх закінчення. Якщо колегія приходить до висновку про необхідність продовження підготовчих дій, вона має право встановити конкретний термін, вказавши в ухвалі, які додаткові дії повинен здійснити суддя-доповідач. Після закінчення встановленого терміну розгляд питання колегією проводиться в загальному порядку.

Законом визначений спеціальний термін призначення справи до розгляду в апеляційному суді: відповідно до вимог ст.302 ЦПК України він не може перевищувати п’ятнадцяти днів з дати винесення складом колегії суддів ухвали про закінчення проведення підготовчих дій по справі.

Засідання суду апеляційної інстанції складається з трьох взаємозв'язаних частин:

- підготовчої;

- розгляду апеляційної скарги;

- ухвала і проголошення ухвали (рішення).

Справа в апеляційному суді розглядається у відкритому судовому засіданні в складі не менше трьох професійних суддів.

У підготовчій частині суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з’ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з’ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з’ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Такі підготовчі дії здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III ЦПК України.

У призначений час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю апеляційною скаргою і на рішення якого суду підлягає розгляду. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з оповіщених осіб з'явився в судове засідання, чи вручені повістки і повідомлення тим, хто не з'явився, і які є відомості про причини їх нез'явлення. Головуючий встановлює особу тих, хто з'явився, перевіряє повноваження посадовців і їх представників. Після цього головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь в справі, їх право заявляти відводи згідно зі ст.ст. 48-55 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання кого-небудь з осіб, які беруть участь в справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повістки, суд відкладає розгляд справи. Апеляційний суд також може відкласти розгляд справи за клопотанням особи, яке бере в ньому участь, якщо повідомлені їм причини нез'явлення будуть визнані судом істотними. Неявка сторони, або інших осіб, які беруть участь в справі, належним чином повідомлених про час і місце її розгляду, не є перешкодою для розгляду справи (ст.305 ЦПК України).

Апеляційний суд має право також відкласти розгляд справи за заявою кого-небудь з осіб, які беруть участь в справі і по інших підставах, якщо дійде висновку, що це направлено на забезпечення процесуальних прав і гарантій цих осіб або на повніший апеляційний розгляд справи. Про відкладення розгляду справи апеляційна інстанція виносить визначення.

Розгляд справи по суті починається з того, що суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали) суду першої інстанції, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка законності і обгрунтованості рішення (ухвали) суду першої інстанції, а також відомості щодо дослідження доказів і обставин (фактів), встановлених судом першої інстанції.

Після доповіді головуючий з'ясовує, чи підтримує апелянт свої вимоги, чи не відмовляється він від поданої апеляційної скарги і чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою.

Після доповіді суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь в справі, і їх представників. Спочатку дає пояснення особа, яка подала апеляційну скаргу. У випадку, якщо рішення оскаржене обома сторонами, першим дає пояснення позивач.

Після встановлення обставин (фактів) і перевірки доказів суд апеляційної інстанції надає особам, які беруть участь в справі, можливість виступити в дебатах в тій же послідовності, в якій вони давали пояснення.

Винесення рішення (ухвали) відбувається в дорадчій кімнаті. Рішення суду апеляційної інстанції висловлюється суддею-доповідачем у письмовій формі і підписується всім складом суду, який розглянув справу.

Постановлене апеляційною інстанцією рішення оголошується в залі судового засідання прилюдно, крім випадків, встановлених ЦПК (ст.317 ЦПК України).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення визначення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити