ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;
3) змінити ухвалу;
4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Перевіряючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції може знайти окремі процесуальні порушення, які не впливають на правильність винесеної ухвали. В цьому випадку, не відміняючи рішення першої інстанції, апеляційна інстанція зобов'язана вказати у визначенні характер допущених помилок і обгрунтувати висновок про не істотність допущених порушень.
Значний інтерес, на наш погляд, для дослідження повноважень суду апеляційної інстанції викликає його право щодо можливості відміни рішення суду першої інстанції повністю або частково і напрям справи на новий розгляд в суд першої інстанції, якщо допущені помилки не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку.
Існування цього повноваження обумовлене тим, що в суді апеляційної інстанції в умовах неповної апеляції не відбувається як такого нового розгляду справи по суті.
2. Повноваження суду апеляційної інстанції
Повноваження суду апеляційної інстанції - це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням проце-суально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції, які розглядаються в апеляційному порядку. Такі повноваження та підстави їх застосування визначені в ст.ст. 307-312 ЦПК.
Розглянувши справу за апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 307 ЦПК України має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;
2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення визначення по суті позовних вимог;
3) змінити рішення;
4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;
5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;
3) змінити ухвалу;
4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.
Залишення без зміни рішення, ухвали суду, тобто від-хилення апеляційної скарги можливо тоді, коли суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права на підставі всебічного дослідження зібраних у справі доказів, правильної оцінки й обґрунтованих висновків, а доводи апеляційної скарги (подання) є несуттєвими. Не може бути скасоване правильне рішення суду з одних тільки формаль-них міркувань.
Суд апеляційної інстанції вправі скасувати рішення і направити справу на новий розгляд у суд першої інстанції, якщо допущені помилки не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку. Незаконним є рішення, ухвалене з порушенням норм процесуального права.
Згідно зі ст. 311 ЦПК рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;
2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;
3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;
4) суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
У зазначений перелік входять такі порушення, наявність яких при всіх обставинах тягне постановлення неправильного рішення, а отже, недотримання основних процесуальних гарантій судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у справі.
Рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК.
Положення ст. 205 ЦПК не застосовуються до випадків, коли після ухвалення рішення судом першої інстанції у справі, у якій фізична особа - сторона в спірних правовідносинах, померла після ухвалення рішення, внаслідок чого не може бути здійснено правонаступництво. У тому випадку, якщо правонаступництво допускається, то суд, у порядку ст.201 ЦПК України, зобов'язаний зупинити розгляд справи до вступу спадкоємців у спірні правовідносини.
Апеляційний суд, встановивши наявність підстав, передба-чених ст.205 ЦПК, зобов'язаний скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження в справі. Таке закриття може мати місце, наприклад, у випадку виявлення під час апе-ляційного розгляду справи його непідвідомчості суду.
При наявності обставин, передбачених ст.207 ЦПК Укра-їни, апеляційна інстанція скасовує судові рішення, залишаючи заяву без розгляду, наприклад, заява залишається без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п.3 ч. 3 ст.121 ЦПК).
Згідно зі ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, полягає в тому, що окремі обставини залишилися без розгляду, внаслідок чого суд не збирав доказів, що стосуються цих