ПЛАН

Поняття та види цивільного судочинства.

Порядок вступу у процес у справі правонаступника і його правове становище.

Поняття і значення процесуальних строків.

Практичне завдання

Використана література

Поняття та види цивільного судочинства.

Цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільно-го процесуального права порядок провадження в цивільних спра-вах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних про-цесуальних прав і обов'язків і цивільних процесуальних дій якими вони реалізується їх суб'єктами - судом, органом судового вико-нання і учасниками процесу.

Завданням цивільного судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави шляхом всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством (ст. 1 ЦПК)

Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками в три види:

позовного провадження - по спорах, що виникають з цивіль-них, сімейних, трудових, кооперативних правовідносин;

провадження по справах, що виникають з адміністративно-пра-вових відносин (точніше - з державних, адміністративних, фінансо-вих) - по скаргах на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі; по скаргах на рішення і дії територіальної, окружної (територіальної) виборчої комісії по виборах депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних рад і заявах про скасування рішення виборчої комісії; по скаргах на рішення і дії Центральної та окружної виборчої комісії по виборах Президента України та заявах про скасування рішення Центральної виборчої комісії; по заявах про скасування рішення окружної виборчої комі-сії про реєстрацію кандидата в народні депутати України; по скар-гах на рішення і дії Центральної виборчої комісії; по заявах про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності з іншими видами діяльності; по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень: по скаргах громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб у сфері управлінської діяль-ності; по скаргах на рішення, прийняті щодо релігійних організа-цій; по заявах прокурора про визнання незаконними правового акта органу чи дії посадової особи; про стягнення з громадян недоїмки по податках, самооподаткування сільського населення і обов'язко-вому державному страхуванню;

окремого провадження - по справах про визнання громадяни-на обмежено дієздатним чи недієздатним; про визнання громадя-нина безвісно відсутнім або оголошення його померлим; встанов-лення неправильності запису в актах громадянського стану; встано-влення фактів, що мають юридичне значення; встановлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника; про оскарження нотаріа-льних дій або відмови в їх вчиненні; про усиновлення дітей, які проживають на території України громадянами України та інозем-ними громадянами.

Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.

Справи з адміністративно-правових правовідносин стосуються спору, що виник між суб'єктами державних, фінансових і адмініс-тративних правовідносин з приводу законності дій органів держав-ного управління по вжитих ними, а в певних випадках - визначе-них ними заходів адміністративного впливу на громадян і посадо-вих осіб.

Справи окремого провадження спрямовуються на встановлен-ня певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного стану громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.

Справи, що виникають з адміністративних правовідносин і окремого провадження, розглядаються за загальними правилами цивільного судочинства, крім окремих винятків, встановлених ци-вільним процесуальним законодавством.

Цивільне судочинство складається з окремих частин або ста-дій, які характеризуються сукупністю процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчою метою. В теорії процесу судочинство поділяється на п'ять, сім, вісім стадій. Першою є порушення циві-льної справи в суді за заявою заінтересованої особи, другою - підготовка справи до судового розгляду, третьою - судовий розгляд - розгляд і вирішення справи в судовому засіданні, четвертою - касаційне оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції, п'ятою - перегляд у порядку судового нагляду рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили, шостою - перегляд у зв'язку з нововиявленими обставина-ми рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили, сьомою - судове виконання рішень, ухвал і поста-нов. Перші три стадії охоплюють провадження в суді першої інстанції, а кожна наступна - єдине провадження у вищестоящому суді або судовому виконанні. При такому поділі процесу його стадії відриваються від процесуальних правовідносин, а підстави поділу процесу на стадії позбавлені єдиного змісту. В зв'язку з чим перші три стадії було об'єднано в одну - провадження в суді першої інстанції. А третя стадія була поділена на дві самос-тійні стадії: судового розгляду і стадію постановлення рішення судом першої інстанції. Отже, одна й та ж підстава виявилася придатною для визначення стадії як усього провадження в суді першої інстанції, так і частини такого провадження - стадій пору-шення справи в суді, підготовки справи до розгляду, судового розгляду. Але останні властиві і для наступних стадій - касаційного оскарження, перегляду в порядку судового нагляду, перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами. Судовому виконанню та-кож притаманні порушення провадження по виконанню, підготов-ка і примусове виконання. Поділ судочинства на п'ять, сім і вісім стадій залишає поза стадіями виділене в діяльності суду першої інстанції провадження по виправленню описок і явних арифмети-чних помилок, по винесенню додаткового рішення, по роз'ясненню рішень судом, який його постановив .

Цивільне судочинство - процесуальний порядок (форма) здійснення правосуддя в цивільних справах, захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У великій за обсягом і складній за змістом діяльності можна виявити