ПЛАН
1. Поняття та система принципів цивільного процесу
2. Треті особи в цивільному процесі
2.1. Поняття та ознаки третіх осіб
2.2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо
предмета спору
2.3. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
3. Форми участі органів державної влади у цивільному судочинстві
4. Поняття та види підсудності
5. Висновок експерта
1. Поняття та система принципів цивільного процесу
Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовані на принципах (від лат. principium – основа, начало, засади), у яких відображені основні засади функціонування права та здійснення судочинства.
Значення принципів цивільного процесуального права полягає в тому, що в них відображені найбільш характерні, демократичні риси, якісні особливості цивільного судочинства і зага-льна (соціально-юридична) спрямованість права та його найважливіших інститутів.
Принципи сприяють правильному пізнанню і застосуванню норм цивільного процесуального права, є основою для законо-давчої практики, для підготовки, розроблення і прийняття від-повідних їм за змістом правових норм та їх удосконалення. Розвиваючись разом із суспільством в умовах політичних та соціально-економічних перетворень, принципи вдосконалю-ються та створюють додаткові умови для забезпечення гаран-тій захисту прав і законних інтересів учасників процесу. Тому їх порушення, як правило, призводить до зміни або скасування судових рішень.
В юридичній літературі існує кілька підходів до визначення поняття принципів цивільного процесуального права. Вони ро-зглядаються як:
- основні (або правові) засади організації і діяльності суду;
- основні положення галузі права:
- основні ідеї, положення, керівні засади;
- правові погляди на завдання і засоби діяльності суду із розгляду і вирішення цивільних справ;
- обумовлені базисом суспільства і виражені в змісті цивіль-ного процесуального права суспільно-політичні, норматив-но-керівні основи (засади) цієї галузі права.
Аби сформулювати поняття принципів цивільного процесу-ального права, потрібно, в першу чергу, визначити (проана-лізувати) їх ознаки:
1) принцип включає (виражає) в собі певну ідею (погляд), яка
складає його зміст;
2) така ідея завжди прямо чи опосередковано повинна бути
закріплена в нормативно-правових актах;
3) принцип повинен бути безпосередньо пов'язаним з цивіль-ним процесом, визначати його основні властивості:
4) принцип повинен мати загальне значення для всього ци-вільного процесу;
5) принцип визначає типові риси цивільного судочинства і мо-же мати винятки, які не є принципом;
6) принципи характеризуються значною стійкістю та стабіль-ністю;
7) принципами не можуть бути звичайні вимоги (правила), які не складають одну з відомих альтернативних вимог;
8) принципами не можуть бути положення, які дублюють інші принципи або які з них виходять.
Отже, принципи цивільного процесуального права – це обумовлені соціально-економічними умовами суспільного жит-тя формально закріплені засади здійснення правосуддя в ци-вільних справах, які визначають завдання і мету правосуддя в цивільних справах, характер, зміст і побудову цивільного судо-чинства, а також повноваження та процесуальну діяльність суду, учасників процесу, їх процесуально-правове становище.
Принципи цивільного процесуального права тісно пов'язані між собою і в сукупності становлять систему. Кожний з прин-ципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єд-ністю мети і завдань цивільного судочинства: дія одного при-нципу обумовлює дію інших. Кожний з принципів не може іс-нувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними. Зміст одних принципів розкривається з урахуванням змісту інших.
Кількісний склад системи принципів цивільного процесуа-льного права нормативно не закріплений і в науці цивільного процесу визначається по-різному.
Для виявлення специфічних властивостей принципів їх мож-на згрупувати за різними критеріями, а саме:
1) за змістом та сферою поширення:
- загальноправові (демократизм, гуманізм, законність);
- міжгалузеві (здійснення правосуддя виключно судом, неза-лежність суддів тощо);
- галузеві (диспозитивність, змагальність, процесуальна рів-ноправність сторін);
- принципи окремих правових інститутів (безпосередність, усність):
2) за формою нормативного закріплення:
- закріплені Конституцією України;
- закріплені у законодавстві про цивільне судочинство;
3) за роллю в регулюванні процесуально-правового становища
суб'єктів правовідносин:
- які визначають процесуально-правову діяльність суду;
- які визначають процесуальну діяльність осіб, які беруть
участь у справі, й інших учасників процесу;
4) за предметом регулювання:
- організації правосуддя (судоустрою і судочинства);
- функціональні - принципи процесуальної діяльності (судо-чинства);
- які визначають зміст процесуальної діяльності (диспозитивність) і такі, що визначають процесуальну форму виконання процесуальних дій (усність, безпосередність, безперервність);
5) за значимістю:
- фундаментальні (абсолютні) - диспозитивність, рівнопра-вність сторін, процесуальний формалізм;
- конструктивні (відносні) - всі інші принципи.
Класифікацію принципів можна проводити на основі зміша-них критеріїв, наприклад, за дією в системі права і за формою нормативного закріплення або за предметом правового регулю-вання, але найбільш прийнятною та практичною вбачається класифікація принципів за формою нормативного закріплення.
До принципів цивільного процесуального права, закріпле-них Конституцією України, належать:
- здійснення правосуддя виключно судами (ст. 124);
- територіальність і спеціалізація побудови системи судів за-гальної юрисдикції (ст. 125);
- здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суд-дів, а також за участю народних засідателів (ч. 2 ст. 129);
- незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові (ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 129);
- законність (п. 1 ст. 129);
- рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (п. 2 ст. 129);
- змагальність сторін та свобода в наданні ними судові своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості (п. 1 ст. 129);
- гласність судового процесу та його повне фіксування тех-нічними засобами (п. 7 ст. 129);
- державна мова судочинства (ст. 10) тощо.
До принципів цивільного процесуального права, закріплених законодавством про цивільне судочинство, належать принципи:
- диспозитивність;
- процесуальна рівноправність сторін;
- раціональна процесуальна форма;
- усність:
- безпосередність;
- оперативність.
2. Треті особи в цивільному процесі
2.1. Поняття та ознаки третіх осіб
У результаті цивільної справи крім сторін можуть бути заінте-ресовані й інші
