Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, виступають на стороні пози-вача або відповідача шляхом подачі заяви або притягуються на підставі ухвали суду.

Вступ у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на відміну від порядку, встановленого у Російській Федерації, не тягне за собою розгляду справи спо-чатку. Вважав би за доцільне передбачити таку можливість за клопотанням сторо-ни. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються правами і несуть обов'язки сторони, за винятком права на зміну підстави і предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог, а також права на відмову від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, вимоги примусового виконання рішення, до них не може бути пред'явлено зустрічний позов.

3. Форми участі органів державної влади у цивільному судочинстві

Органи державної влади та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь у цивільному процесі у декількох формах:

- порушення (ініціація) цивільного процесу (подання позовної заяви, заяви, апеляційної чи касаційної скарги; звернення до суду з приводу перегляду судових рішень за виняткови-ми чи нововиявленими обставинами; звернення із заявою про звернення рішення до виконання);

- вступ у цивільний процес для дачі висновку у справі (ст. 45 ЦПК).

Порушення (ініціювання) цивільного процесу. Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЦПК у випадках, встановлених законом, Упов-новажений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із зая-вами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або дер-жавних чи суспільних інтересів.

Цих суб'єктів залежно від підстав участі у цивільному про-цесі слід поділити на три групи:

1) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

2) прокурор;

3) інші органи та особи, яким надано право захищати інтереси інших осіб.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вправі згідно зі ст. 13 Закону України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не можуть цьо-го зробити самостійно, тобто подати заяву у будь-яких спра-вах щодо захисту зазначених осіб.

Окреме місце серед суб'єктів, визначених ст. 45 ЦПК, по-сідають органи прокуратури. Відповідно до п. 2 ст. 121 Кон-ституції України на прокуратуру України покладається пред-ставництво інтересів громадян або держави у суді у випадках, визначених законом.

Особливість участі прокурора у цивільному процесі полягає в тому, що він, на відміну від інших органів та осіб, визначе-них ст. 45 ЦПК, може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу. Тобто, може бути ініціатором будь-якої стадії цивільного процесу незалежно від того, чи брав він участь у справі. Для реалізації таких своїх повнова-жень прокурор, який не брав участі у справі, з метою ви-рішення питання про наявність підстав для подання апеляцій-ної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими чи нововиявленими обставинами, має право знайомитися з матеріалами справи в суді.

Інші органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, можуть звер-татися на захист інтересів інших осіб тільки у разі, якщо таке право прямо передбачено законом. В протилежному випадку, суд не може прийняти заяву і відкрити провадження у справі.

Органів та осіб, які захищають інтереси іншої особи, не слід вважати представниками цієї особи. Між ними та проце-суальним представником існує суттєва відмінність:

- представник завжди може вступати у процес, маючи на це відповідні повноваження сторони; органи та особи, які за-хищають інтереси інших осіб, вступають без будь-яких по-вноважень, таке право надане їм законодавством;

- інтереси представника і особи, яку представляють, повинні збігатися; інтереси ж особи, що їх захищають, такі органи й особи, можуть і не збігатися з інтересами самих органів та осіб.

Процесуальним оформленням вступу органів та осіб, визна-чених ст. 45 ЦПК, у процес є позовна заява. Вона, крім за-гальних вимог, встановлених законом, повинна містити дані про: суб'єкта, який звертається до суду; особу, в інтересах якої пред'явлено позов (точну назву, місце проживання фізич-ної особи чи місцезнаходження юридичної особи); нормативну підставу пред'явлення позову в інтересах іншої особи.

Органи та особи, визначені ст. 45 ЦПК, є учасниками ци-вільного процесу, суб'єктами цивільних процесуальних право-відносин і належать до осіб, які беруть участь у справі (ст. 26 ЦПК), тому користуються притаманним їм комплексом проце-суальних прав та обов'язків. Крім цього, вони наділені обся-гом спеціальних прав, які визначають можливість розпоряд-ження поданою заявою.

Органи та особи, які звернулися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересів, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винят-ком права укладати мирову угоду. У разі, якщо прокурор діє у суді на захист інтересів відповідача чи третьої особи, він на-ділений лише процесуальними правами особи, яка бере участь у справі, а також правом висловлювати свою думку щодо ви-рішення справи по суті (ст. 46 ЦПК), наприклад, відмовитися від заяви, змінити предмет та підставу позову, вчинити інші дії. Однак ці