Позови про стягнення збитків, завданих зіткненням суден, а також про стягнення винагороди за допомогу у спасінні на морі згідно з ч. 11 ст.110 ЦПК можуть пред'являтися також і за місцем знаходження судна чи відповідача або порту реєстрації судна.

Договірна підсудність згідно зі ст. 112 ЦПК передбачає, що сторонам надається право договором встановлювати підсудність конкретної справи. До даного правила від-носиться і можливість для подружжя за їх бажанням пред'явити позов про розірвання шлюбу за місцем про-живання одного з них (ст. 110 ЦПК). Але у всіх випадках договором не можна змінити родову і виняткову підсудність та після його підписання в подальшому скористатися правилами загальної чи альтернативної підсудності, так як виконання договору про встановлення підсудності для сторін є обов'язковим.

Встановлення договірної підсудності спрямоване на забезпечення сторонам можливості самим визначити суд, де з максимальною зручністю може бути розглянута їх справа. Однак, коли судом буде встановлено, що договірна підсудність порушує інтереси однією із сторін або третіх осіб, такий договір визнається недійсним, і тоді застосовуються загальні вимоги підсудності.

Винятковою підсудністю називається встановлена законом підсудність окремих категорій справ одному строго визначеному суду, виключаючи можливість її розгляду будь-яким іншим судом. Стаття 114 ЦПК встановлює чотири випадки виняткової підсудності:

1). Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місце-знаходженням майна або основної його частини.

2). Позови про виключення майна з опису пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

3). Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред'являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

4). Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, паса-жирів, багажу, пошти, пред'являються за місцезнаходженням перевізника.

Виключна підсудність - підсудність, за якої позов підлягає розгляду у визначеному законом суді.

За умов конкуренції цього виду підсудності з іншими видами територіальної підсудності перевага завжди надається виключній підсудності.

Якщо подається зустрічний позов, то в цьому разі може виникнути ситуація, коли справа, якщо вона об'єднана з первісним позовом, не буде вирішуватись за правилами виключної підсудності. Це питання слід більш чітко визначити у законі, передбачивши, що в таких випадках об'єднана з первісним позовом справа передається для розгляду за правилами виключної підсудності. Вважаю, що і в цьому разі суд може розглянути питання про можливість передачі такої об'єднаної справи за правилами виключної підсудності в порядку статті 116 Кодексу. Але відповідь на це питання може дати тільки судова практика.

Ч. 1-3 ст. 114 передбачає, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, про виключення майна з опису, позови кредиторів до спадкового майна вирішуються за місцем знаходження майна або основної його частини.

Позови до перевізників з договорів перевезення вантажів, пасажирів, пошти пред'являються за місцезнаходженням перевізника.

Необхідність виділення даної категорії справ є очевидною, оскільки безпосередня близькість суду до спірного об’єкта створює кращі передумови для надання і витребування доказів.

Підсудність по зв'язку справ встановлюється для кількох пов'язаних між собою справ, які підсудні різним судам однієї ланки судової системи. Доцільність цього виду територіальної підсудності диктується можливістю зекономити час та більш повно з'ясувати дійсні обставини справи в результаті зосе-редження фактичного і доказового матеріалу в одному суді. По зв'язку справ розглядаються позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях. У такому випадку позов буде пред'явлений за місцем знаходження або місцем проживання одного з відповідачів за вибором позивача (ч.1 ст.113 ЦПК).

Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'яв-ляється в суді за місцем розгляду первісного позову (ч.2 ст.113 ЦПК).

5. Висновок експерта

Експертом є особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Висновок експерта – докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Для з’ясування обставин, які виникають при розгляді справи, виникає потреба фахівців у різних сферах науки, техніки, мистецтва, ремесла. Таким чином, висновки експерта є обґрунтованими відповідями та зробленими на підставі досліджень висновками з питань, які вимагають спеціальних знань.

Законодавець визнав за необхідне дати визначення того, хто може бути експертом, його права та обов'язки. У цивільному процесі України це новація, яка дає можливість більш точно орієнтуватись у питаннях призначення експертизи та передбачає певні особливості, притаманні тільки цивільному процесу при вирішенні питання про призна-чення експертизи. За сучасних умов і з урахуванням тих змін, які сталися у зв'язку з прий-няттям Цивільного та Сімейного кодексів, роль експертних висновків зростає.

Так, у частині 2 статті 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані від-повідно до ЦПК України. Якщо за статтею 53 КпШС суд міг встановити батьківство лише за наявності однієї з чотирьох обставин, то тепер доказом походження дитини можуть бути будь-які відомості, які з достовірністю засвідчують походження дитини. Тому правильно зазначає професор З.Ромовська, що „в сучасних умовах основним дока-зом батьківства буде висновок судово-генетичної експертизи”.

Судова експертиза