У ч.12 ст.53 передбачено право експерта відмовитись від давання висновку, якщо подані йому матеріали недостатні для виконання покладе-них на нього обов'язків. Така заява подається до суду і має бути мотивованою.

Ч. 13 ст.53 наголошує на відповідальності експерта. Певного навантаження ця норма не несе і по суті є зайвою у ЦПК. З нею або без неї
експерт несе кримінальну та іншу відповідальність. Більше того, вона є неточною. Експерт може нести кримінальну відповідальність не тільки за завідомо неправдивий висновок або за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, але і, наприклад, за злочинну недбалість тощо.

Практичне завдання.

У справі про поділ майна між подружжям Чумаковими відповідач Чумаков надіслав заяву з проханням про закриття провадження по справі у зв’язку з тим, що він за вироком суду відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Суд заяву задовольнив і провадження в справі закрив.

Чи правильно діяв суд?

Закриття провадження у справі є способом (формою) закінчення справи, яке обумовлює такими, передбаченими законом обставинами, які повністю виключають можливість судочинства.

Підстави закриття справи зазначені в ст. 205 ЦПК України, які поділяються на три групи.

В першу групу входять обставини, які засвідчують відсутність у позивача права на звернення до суду цивільної юрисдикції (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим).

Другу групу складають розпорядчі дії сторін у вже розпочатому процесі (позивач відмовився від позову, і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду, і вона визнана судом).

Третю групу складають події та юридичні факти, які спричиняють неможливість продовження процесу (померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі).

Отже зазначені в коментованій статті підстави є вичерпаними.

Підстава, яка зазначена в умові практичного завдання чинним цивільним процесуальним кодексом не передбачена.

Таким чином суд не мав права задовольняти заяву Чумакова про закриття провадження у справі і закрити справу. Дії суду в даному випадку не правомірні.

Складіть позовну заяву про позбавлення батьківських прав.

До Зарічного районного суду м. Суми

40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 13

Позивач:

Скидан Лариса Георгіївна, 30.12.1973 року народження, 40007, м. Суми, вул. Миру, 15, кв.12

тел. 33-45-56

Відповідач:

Скидан Олексій Сергійович, 04.06.1976 року народження, 40007, м. Суми, вул. Водна, 66

Засобів зв’язку не має.

Третя особа:

Сумська міська рада, як орган опіки та піклування

40030, Суми, пл.Незалежності, 2

тел. 22-34-67

про позбавлення батьківських прав стосовно малолітньої дитини

ПОЗОВНА ЗАЯВА

4 вересня 1999 року між мною та відповідачем – Скидан Олексієм Сергійовичем був укладений шлюб, який зареєстрований у відділі РАГС Зарічної районної в м. Суми ради згідно актового запису № 262.

В підтвердження цього юридичного факту до заяви додана ксерокопія Свідоцтва про шлюб (додаток 1).

Від шлюбу маємо сина – Скидан Антона Олексійовича, 3 жовтня 1999 року народження. В свідоцтві про його народження відповідно до актового запису № 983 батьком дитини зазначений саме Скидан Олексій Сергійович, 04.06.1976 року народження.

Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження дитини, ксерокопія якого додана до позовної заяви (додаток 2).

Одруження з відповідачем виявилось невдалим.

Скидан О.С. не брав участі у веденні домашнього господарства, не надавав належної матеріальної допомоги сім’ї, не займався вихованням дитини. На тривалий час зникав, не пояснюючи причину своєї відсутності.

Тому через нетривалий час після народження дитини сім’я фактично розпалася.

Відповідач став проживати окремо, що підтверджується довідкою з житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання (додаток 3).

Відповідач постійно проявляв до мене неповагу, у присутності дитини вчиняв сварки, виражаючись брутальними словами.

Все це негативно вплинуло на сина. Він став дратівливий, у дитини погіршилися самопочуття та сон.

Вказане, як і більшість інших зазначених в заяві обставин, можуть підтвердити мої батьки – свідки Шитова Людмила Михайлівна та Шитов Андрій Георгійович, які мешкають разом зі мною та дитиною.

А головне - мені тільки тепер вдалося відучити дитину від тих нецензурних слів, яких його „навчив” так званий батько.

З вини відповідача сумісне життя і збереження сім’ї стало неможливим.

За таких обставин, коли шлюбні відносини між нами не тільки фактично, а й практично припинилися, я вимушена була звернутися до суду про розірвання шлюбу та про примусове стягнення з відповідача аліментів на утримання сина.

Зазначене повністю знайшло своє підтвердження в рішенні Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня