У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


суді є не трудовий договір, а все ж таки договір доручення.

Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компе-тенції через свого представника. Наприклад, у податкових відносинах державу в су-дах представляють відповідні органи податкової служби. За позовами про стягнення шкоди, нанесеної органами слідства, дізнання, прокуратури, суду, державу представляє крім відповідного органу і Державне казначейство України через свого представника. Аналогічний порядок діє при представництві держави в Європейському Суді з прав лю-дини, де Україну представляє Міністерство юстиції України.

За ступенем обов'язковості представництво в суді можна розділити на обов'язкове (по справах за участю недієздатних) і факультативне (необов'язкове), коли волевиявлення представлюваного на представництво є необхідним.

За підставами виникнення процесуальне представництво поділяється на добровільне, законне і громадське.

В основі добровільного (договірного) представництва лежить договір. Перший підвид - представництво інтересів сторін і третіх осіб адвокатами. Підставою даного представ-ництва є договір доручення на ведення справи в суді. Другий підвид - юрисконсульт представляє в суді інтереси підпри-ємства, організації, установи в силу трудового договору. Третій підвид - окремі громадяни за договором доручення представляють у суді інтереси сторін і третіх осіб. У цьому випадку представниками можуть бути працівники підпри-ємств, організацій і установ - по справах цих підприємств, організацій, установ, один зі співучасників за дорученням інших співучасників, інші особи, допущені судом, що розглядає справу, до представ-ництва по даній справі.

ЦПК України передбачено, що особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (ст. 38 ЦПК України).

Законне представництво, або представництво по справах недієздатних і обмежено дієздатних осіб, - виникає внаслідок наступних підстав. Батьки по справах своїх неповнолітніх дітей представляють їх інтереси на підставі факту походження дитини, що підтверджено свідоцтвом про народження. Усиновителі по справах усиновлених можуть виступати в справі на підставі факту усиновлення, а опікуни і піклу-вальники по справах опікуваних і підопічних - на підставі акта про призначення їх опікунами або піклувальниками.

ЦПК України закріплено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом, а права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.1, 2 ст. 39 ЦПК України).

Представниками безвісно відсутніх виступають у суді опікуни над їх майном. У справі про ще не прийняту спадщину як представник спадкоємця також виступає опікун над майном. Відповідно до ч.4 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси спадкоємців особи, яка померла або оголошена померлою, якщо спадщина ще ніким не прийнята, захищає виконавець заповіту або інша особа, яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна.

Для участі в справі законних представників їх воле-виявлення не потрібно. Тому своєрідно вирішується в цьому разі питання про документи, що підтверджує повноваження законних представників: таким представникам необхідно подати в суд документи про підстави представництва, а не про повноваження, тому, що обсяг повноважень законних представників такий самий, як і в осіб, що представляються ними, оскільки вони повністю заміщають останніх у процесі.

У цивільно-процесуальному законодавстві закріп-лено, що у разі відсутності представника у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, а також у разі, коли законний представник цих осіб не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд зупиняє провадження у справі і пропонує органу опіки і піклування чи іншому органу, визначеному законом, призначити або замінити законного представника (ст. 43 ЦПК України).

Громадське представництво в суді здійснюється уповноваженими організацій, яким їх статутом або положенням надане право представляти в суді інтереси членів цих організацій (наприклад, представництво профспілками інтересів працівників).

Для здійснення процесуальних дій від імені і в інтересах сторін і третіх осіб представники наділяються широким колом процесуальних прав, закріплених у ст.44 ЦПК, як і для всіх осіб, які беруть участь у справі. Громадські представники як і законні представники користуються всіма правами сторони чи третьої особи, яких вони представляють. Обмеження повноважень представника мають бути застережені у виданій йому довіреності.

За ЦПК 1963 р. повноваження представників сторін і третіх осіб на ведення справи в суді відповідно до ст. 113 ЦПК повинні бути ствер-джені такими документами: 1) членів колегіальних органів управління кооперативними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організаціями - випискою з протоколу засідання належного органу управління, що уповноважив вести справу в суді; 2) представників підприємств, установ, організацій - довіреністю від імені підприємства, установи, організації; 3) уповноважених профспілок - довіреністю відповідного профспілкового органу; 4) адвокатів - ордером, виданим юридичною консультацією; 5) інших осіб - до-віреністю або усною заявою довірителя з занесенням до протоколу судового засідання.

Новий ЦПК спрощує перелік документів, що посвідчують повноваження представників. Зокрема, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи; 2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8