керівника; 3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіри-тель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.
Оригінали документів, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.
Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання (42 ЦПК України).
Процесуальні представники зобов'язані діяти в інтересах особи, яку вони представляють. Представники сторін і третіх осіб, які є посадовими особами, а також членами колегії адвокатів за несумлінне ведення справи несуть дисциплінарну або громадську відповідальність (ст. 16 Закону України „Про адвокатуру”).
4. Поняття та види судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлю-ються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:
витрати на інформаційно-технічне забезпечення;
витрати на правову допомогу;
витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;
витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та прове-денням судових експертиз;
витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Судова діяльність пов'язана з певними витратами. До них належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. У ЦПК зроблена спроба замінити державне мито судовим збором, що має визначатись окремим законом, у якому також встановлюється по-рядок його сплати, розмір та звільнення від сплати.
Відповідно до пункту 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита (Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, Відомості Верховної Ради, 1993, № 13, ст 113, із змінами).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу та інші витрати, наведені у час-тині 2 статті 79 ЦПК України.
Таким чином, у ЦПК України, за аналогією з господарським процесом, введено витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Для сторін важливо належно підтвердити такі витрати.
Так, витрати на інфор-маційно-технічне забезпечення підтверджуються оригіналом платіжного документу, яким сума перерахована на відповідний рахунок.
Витрати на правову допомогу під-тверджуються квитанцією або іншим документом адвоката чи іншої особи, яка надає правову допомогу. Такі витрати можуть також підтверджуватися випискою з книги обліку адвокатської діяльності та договором з адвокатом чи іншою особою, яка надає правову допомогу тощо.
Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, підтверджу-ються проїзними документами, відповідними касовими чеками, квитанціями, які за-свідчують факт понесення витрат.
Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведен-ням судових експертиз, підтверджуються відповідними рахунками та документами, які засвідчують факт їх сплати. В аналогічному порядку визначаються і витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. До цього необхідно також додати відповідні розра-хунки, щоб полегшити роботу суду.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ст. 81 ЦПК України)
До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносять-ся витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і ре-зультати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рішень.
Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгля-ду справи залежно від категорії справ та їх розмір затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 року.
Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після роз-гляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:
- поновлення на роботі;
- стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;
- відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
- стягнення аліментів;
- визнання батьківства або материнства.
Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:
- обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
- надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
- надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
- обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
- відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Витрати на правову допомогу (ст. 84 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Законом України «Про соціальні послуги» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003 р., № 45, стаття 358 (із змінами, внесеними згідно зі Законом № 1891-ІУ (1891-15) від 24.06.2004) передбачено надання безоплатних юридичних послуг: надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (офор-млення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інтересів особи тощо). Надання такої безоплатної правової допомоги не оцінюється і не компенсується.
При вирішенні питання про розподіл витрат у порядку статті 88 ЦПК України на користь однієї зі сторін стягується не повна вартість