Було б доцільним присвятити питанню компенсації послуг адвоката окрему стат-тю та врегулювати у ній питання компенсації граничного розміру витрат на правову допомогу. Оскільки у статтях 88, 89 ЦПК нічого не сказано про розподіл витрат на пра-вову допомогу між сторонами у межах граничного розміру, встановленого законом, то на практиці це створює труднощі через нечітке врегулювання даного питання.

Дане питання може бути виправлене при прийнятті спеціального закону про гра-ничний розмір компенсації витрат на правову допомогу адвоката.

До прийняття такого закону суд буде змушений керуватись чинним Законом «Про адвокатуру» та нормами цивільного законодавства, які встановлюють, що оплата послуг адвоката, іншого фахівця у галузі права, які надають правову допомогу, здійс-нюється відповідно до договорів.

Факт оплати послуг на правову допомогу має підтверджуватися відповідними фі-нансовими документами (платіжним дорученням про перерахування коштів на раху-нок адвоката, іншої особи, яка надає правову допомогу, прибутковим ордером, випис-кою з розрахункового рахунку, записом у книзі обліку адвокатської діяльності тощо).

У Прикінцевих та перехідних положеннях встановлено, що до прийняття відповід-ного закону питання про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу вирішується Кабінетом Міністрів України.

Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду (ст. 85 ЦПК України)

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх пред-ставників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного за-робітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представ-ників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, ст. 85 ЦПК вирішує питання розподілу судових витрат разом із стат-тями 88 та 89 ЦПК. Співставлення цих статей дає підстави для висновку, що при розподілі судових витрат витрати сторін, пов'язані з явкою до суду, здійснюються в межах фактич-них затрат, але не більше встановленого Кабінетом Міністрів граничного розміру.

Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (ст. 86 ЦПК України)

Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експер-тиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекла-дачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньо-місячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від
розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються вит-рати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнен-ня від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодо-вуються за рахунок Державного бюджету України.

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спе-ціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таке вирішення порядку оплати експертизи на практиці створюватиме труднощі. Іноді неможливо встановити, скільки часу (при почасовій оплаті) потребуватиме екс-перт на проведення експертизи і які додаткові витрати необхідні для її проведення.

Відповідно до статті 22 Закону „Про судову експертизу” оплата вартості судо-вої експертизи здійснюється за домовленістю між замовником та виконавцем судової експертизи. Тому суду слід визначитися при вирішенні питання про внесення коштів на оплату експертизи, про розмір оплати вартості експертизи, а відтак - зі стро-ком для її оплати. Кошти вносяться на депозит суду або безпосередньо відповідній експертній установі.

Суди при вирішенні цих питань керуються Інструкцією про порядок і розміри відшко-дування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебува-ють справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-до-слідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.96 № 710. У зв'язку з введенням в дію ЦПК Інструкція потребує відповідної корекції.

Що стосується оплати послуг експерта, то такі витрати компенсуються у випад-ку, якщо вони не були передбачені при оплаті коштів на проведення судової експертизи.

Добові виплачуються у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів