до формування такого змісту переконання, що відповідає зібраним у справі доказам. Совість судді протистоїть таким негативним якостям, як упередженість, грубість і т. д. Якщо суддя усвідомить, що він упереджено оцінив той або інший доказ, що під його головуванням у кримінальній справі не досліджені всі можливі судові версії, він відчуває докори сумління, осуджує себе. Інакше ка-жучи, совість судді, усвідомлення ним професійного обов'язку обумо-влює й усвідомлення особливої відповідальності за повноту, об'єктивність і різнобічність дослідження кримінальної справи, за законність і обґрунтованість судового вироку". Із сказаного випливає, що суд-дівська совість змушує суддю, по-перше, співвідносити свої рішення з нормами права і моралі, а по-друге, у своїй діяльності керуватися власними переконаннями і протистояти різноманітним зовнішнім впливам;
2) рівень професійної правосвідомості. Особливість прояву правосвідомості в судді полягає в тому, що власні висновки в справі він співвідносить зі своєю правосвідомістю. У кожному конк-ретному випадку суддя визначає, чи відповідає його особиста правова оцінка фактів і подій кримінальної справи і рішення, яке ухвалюється, вимогам закону;
3) творчий підхід до здійснення суддівських функцій. Незважаючи
на те, що професійна діяльність судді чітко регламентована за-коном, у роботі досвідчених суддів завжди присутній елемент творчості, оригінальності, неповторності;
4) нетерпимість до порушення вимог законності. Цей елемент професійної спрямованості судді означає, що у своїй роботі він прагне сформувати такий зміст знань про обставини розглядуваної справи, який вірогідний й отриманий відповідно до вимог закону. Крім того, нетерпимість до порушення вимог законності свідчить про суворе виконання всіх процесуальних норм, про відсутність формалізму і поверховості щодо вивчення кримі-нальної справи, її розгляду і щодо ухвалення рішення в справі.
Украй важливими якостями судді є чесність, справедливість, принциповість, неупередженість стосовно справи і людей. Саме ці якості судді сприяють повноті, об'єктивності і різнобічності вивчен-ня обставин кримінальної справи, прийняттю законного рішення і винесенню обґрунтованого вироку. Неприпустимо виникнення в судді такого психологічного феномена, як упереджене ставлення до під-судного або потерпілого. Знову звернемося до Ю. Грошевого: «Упе-редженість ставлення судді до особистості підсудного, його показань, до сукупності дивних у справі доказів тягне за собою однобокість їх-ньої оцінки. Упередженість судді припускає включення в орбіту ува-ги тільки тих фактів, що тією чи іншою мірою відповідають заздале-гідь сформованій думці. Упередженість спричиняє судові помилки не тільки в дослідженні фактичних обставин справи, а й у правовій ква-ліфікації скоєного, в обранні міри покарання».
Уміння керувати своїми почуттями, виявляти витримку, самовла-дання - ці якості також необхідні судді. Відомо, що судова діяль-ність завжди пов'язана з емоціями, причому частіше всього - нега-тивними, бо злочин і сам злочинець викликають у людини почуття обурення, презирства. Проте суддя, внутрішньо переживаючи факти і події, не повинен при їхньому сприйнятті виявляти свої емоції зов-ні. Його неупереджена поведінка може сприяти встановленню об'єк-тивної істини щодо кримінальної справи. Крім того, подібна поведі-нка судді забезпечує виховний вплив судового розгляду.
Специфічність діяльності судді вимагає від нього вияву таких во-льових якостей, як рішучість, упевненість, самостійність, сміливість. Складно перебороти сумніви і коливання, здійснити конструктивну діяльність і прийняти рішення, якщо суддя не має вольових якостей. Слід мати на увазі і такі фактори в діяльності судді, як дефіцит часу, робота в умовах інформаційних «перешкод». Усе це ще раз підкрес-лює значущість формування і розвитку в судді зазначених вольових якостей.
Розгляд кримінальної справи вимагає від судді і певних психофі-зіологічних якостей. Це - висока працездатність, швидкість орієнту-вання в ситуації, емоційна стабільність, розвинені властивості уваги (стійкість, розподіл і переключення уваги) та ін.
Суддя є головним організатором спілкування в ході судового про-цесу, чиї комунікативні навички й уміння багато в чому визначають його ефективність. Створення доброго емоційного настрою в залі су-дового засідання (мається на увазі насамперед ділового настрою) сприяє успішному розгляду кримінальної справи. Уміння зняти нер-вове напруження у деяких учасників судового процесу, прояв шанобливого ставлення до кожного з них, організація судового допиту, такт і чуйність, уміння слухати - усе це безпосередньо впливає на ро-боту суду і пов'язано з комунікативними якостями судді.
Найчастіше діяльність суду здійснюється в складних, напружених умовах, які часом переходять у конфлікт. І це не випадково, оскільки судовий процес, по суті, відтворює драматичні і трагічні події дійс-ності, що викликає у зацікавлених осіб ненависть, злість, агресив-ність і т. п. Тому витримка судді, його толерантність, спокій, а також необхідна вимогливість як особи, наділеної владою, є дуже істотни-ми і необхідними його особистісними властивостями. Аналізуючи ко-мунікативні якості судді, необхідно відзначити і його уміння актив-но впливати на підсудних, потерпілих, свідків, які дають помилкові показання. Воно виявляється в тому, що суддя вміє підказати як себе вести, розкрити суперечливість у показаннях, довести невиправданість відмови тієї або іншої особи від давання правдивих показань про скоєння злочину.
Оскільки головним інструментом обвинувачення є усна мова, то для досягнення ефективності психологічного впливу на інших людей судді потрібна висока мовна культура. У виступі судді усі думки по-винні бути пов'язані між собою так, щоб одна думка містила в собі зачатки іншої, і водночас усе в його промові має бути підпорядкова-но одній головній думці. Багато дослідників судового красномовст-ва відзначають: у промові судді не повинно бути надмірної підви-щеної жестикуляції, дратівливості, грубості, глузування, зайвої по-вчальності. Суддя має пам'ятати про те, що одним простим словом можна іноді висловити всю суть справи, що краса звуку окремих слів і виразів має велике значення в його промові.
В основі діяльності судді при винесенні вироку є його