При розгляді претензії підприємства та організації, в разі необхідності, повинні звірити розрахунки, провести експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги замовника.

Про результати розгляду претензії заявник повідомляє у письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначається:

- повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь.

- якщо претензію задовольнили повністю або частково – то перерахована сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми, чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

- коли претензію відхилено повністю або частково - то мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

- перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслані документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується керівником чи заступником керівника підприємства, організації та надсилається рекомендованим листом або листом на замовлення, чи вручається під розписку. Якщо у відповіді про задоволення претензії не повідомляється про перерахування суми, заявник після одержання відповіді має право пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми.

До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визначеної суми, то до розпорядження додається також копія претензії.

Установи банку зобов’язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визначену суму (згідно з Постановою Ради Міністрів Української РСР від 12 жовтня 1976 року №483 „Про затвердження Переліку документів, до яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі державних нотаріальних контор” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 183 від 25.04.84р.; №265 від 12.07.85р.; №87 від 11.07.91р.; № 879 від 12.11.95р.) стягнення заборгованості, що випливає з перевезення вантажів, і сум, які належать по неоспореній диспаші, проводиться у порядку повідомлення управлінь (відділень, станцій - в разі надання їм Міністерством шляхів права розгляду претензії) залізниць, річкових і морських пароплавств, автотранспортних об’єднань, підприємств і організацій, управлінь і підприємств цивільної авіації, клієнтів про задоволення претензії, що витікають з перевезення вантажів).

За необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 (%) відсотків списаної суми (ст.8 ГПК).

Для одержання виконавчого напису подається оригінал повідомлення управління (відділення, станції), залізниці, пароплавства, автотранспортного об’єднання, підприємств або організацій, управління, підприємства цивільної авіації, надіслане клієнту з зазначенням суми претензії, визнаної залізницею, пароплавством, автотранспортними об’єднаннями, підприємством або організацією, управлінням або підприємством цивільної авіації.

Для одержання виконавчого напису подаються;

- диспаша;

- довідка диспаші про те, що диспаша не скасована і не змінена судом.

Вирішуючи питання про додержання сторонами порядку досудового врегулювання спору, господарські суди мають враховувати, що повідомлення про результати розгляду претензії повинно відповідати умовам ст. 8 ГПК.

Якщо у відповіді на претензію не додержано цих умов, зокрема, коли претензія повністю або частково відхилена без мотивів відхилення, без посилання на нормативні акти чи документи, на підставі яких претензія не підлягала задоволенню, заявникові не надіслані відсутні у нього документи, що обґрунтовують відхилення претензії, то порядок досудового врегулювання спору вважається порушеним статтями 49, 90 ГПК.

Стягуючи з відповідача штраф за порушення строку розгляду претензії, господарський суд повинен обчислювати його виходячи з суми претензії у межах, встановлених статтею 9 ГПК.

Штраф, передбачений пунктом 4 частини 2 статті 83 ГПК, підлягає стягненню незалежно від обґрунтованості претензійних вимог. Підставою для його стягнення є тільки порушення строку розгляду претензії або залишення її без відповіді. Стягуючи цей штраф, господарський суд не вправі застосовувати пункт 3 частини 2 статті 83 ГПК, оскільки він визначає відповідальність лише за порушення матеріально-правового зобов'язання.

2. ПОЗОВНА РОБОТА

2.1. Форма і зміст позовної заяви

Позовна заява подається до господарського суду письмово і підписується повноважним посадовцем корпоративної організації або його представником. Позовна заява повинна містити:

- найменування господарського суду, в який подається заява;

- найменування юридичної особи; її місцезнаходження, ідентифікаційний код;

- вказівку ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (по суперечках, що виникають при висновку, зміні і розірванні господарських договорів);

- зміст позовних вимог; якщо позов пред'явлений до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог відносно кожного з них;

- виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; вказівка доказів, підтверджуючих позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або що оспорюються; законодавство, на підставі якого пред'являється позов;

- відомості про вживання заходів досудового врегулювання суперечки, якщо такі проводилися;

- відомості про застосування запобіжних засобів відповідно до розділу VІ Господарського процесуального кодексу;

- перелік прикладених до заяви документів і інших доказів, прикладених до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані і інші відомості, якщо вони необхідні для правильного дозволу суперечки.

Позивач або його заступник зобов'язані при пред'явленні позову направити сторонам копії позовної заяви і прикладених до нього документів, якщо ці документи у сторін відсутні.

Такий же обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським