Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодін
ня ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
Вступ 3
1. Поняття злочину у кримінальному праві 5
2. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем 9
а) Об’єкт злочину 9
б) Предмет злочину 12
в) Об’єктивна сторона злочину 12
г) Суб'єктивна сторона 14
Висновки 21
Література 24
Вступ
Соціально-економічна криза в Україні призвела до різкого зростання ступеня криміналізації життєво важливих сфер функціонування держави. Ситуація погіршується тим, що набувають сили неконтрольовані соціально-політичні процеси, які є прямою загрозою для національної безпеки України. Масштаби і соціальні наслідки цих явищ в українському суспільстві вимагають постійного поглиблення їх наукових досліджень з метою прийняття вiдповiдних змiн i доповнень у ходi здiйснення соціально-економічної, правової політики та правозастосовчої практики.
Спад виробництва, розбалансування державних фінансів, бюджетний дефіцит, інфляція, напружена ситуація на ринку кредитних ресурсів, низька платоспроможність суб'єктiв господарювання та населення, недосконалість законодавства і відсутність дійової системи державного контролю за діяльністю комерційних структур призвели до зубожіння основної маси громадян, невіри людей у спроможність влади навести порядок у державі.
Крiм офiцiйно задекларованих цiлей i завдань, органiзацiї займалися пошуком каналiв придбання зброї, брали участь у сумнiвних комерцiйних операцiях, що перетворило деякі органiзацiї на структуру з ознаками злочинного угруповання.
В Українi кожнi пiвтори доби лунає кримiнальний вибух. За 2005 рiк iз застосуванням зброї, бойових припасiв та вибухiвки вчинено 317 вбивств i особам нанесено тяжкi тiлеснi ушкодження.
Через вiдсутнiсть контролю за суворим облiком i збереженням озброєнь зброя, вибухiвка, набої з арсеналiв Збройних сил України потрапляють до злочинного середовища. Непоодинокими є випадки нестач стрiлецької зброї, мають мiсце випадки незаконного списання стрiлецької зброї та вибухових пристроїв, їх залишкiв на складах.
Незаконні операції зі зброєю, ядерними, радіоактивними матеріалами, крім збагачення злочинного середовища, зміцнюють її збройний потенціал.
Мають мiсце спроби втягування особового складу Збройних сил України у дiяльнiсть воєнiзованих формувань та полiтизованих радикальних структур, якi роблять ставку на силовi методи в боротьбi за владу. Такi факти зафiксованi майже у всiх регiонах i свiдчать про прагнення зазначених структур мати у своїх лавах професiйних вiйськових, налагодити канали надходження зброї та боєприпасiв.
До злочинної дiяльності залучаються корумпованi чиновники, спiвробiтники правоохоронних, митних, податкових органiв.
Число таких фактiв постiйно збiльшується. Останнiм часом викрито цiлий ряд органiзованих злочинних груп в Одеськiй, Закарпатськiй, Луганськiй, Сумськiй областях, активну участь в дiяльностi яких брали співробітники митної служби.
Поняття злочину у кримінальному праві
Злочином за КК України (ст. 7) визнається суспільне небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільна небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Ознаками злочину є суспільна небезпека, кримінальна протиправність, винність і караність діяння [18].
Суспільна небезпека - оцінна категорія, що характеризується певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються кримінальним законом.
Ступінь суспільної небезпеки визначається всією сукупністю ознак злочину:
а) цінністю того блага, на яке посягає злочин;
б) шкідливістю наслідків, що настають через учинення злочину;
в) способом діяння;
г) мотивами діяння, формою та ступенем вини. Згідно з КК України (ст. 7) не є злочином дія чи бездіяльність, що формально має ознаки будь-якого злочину, передбаченого кримінальним законом, але не є суспільно небезпечною.
Друга ознака злочину - кримінальна протиправність - означає, що лише діяння, прямо передбачене кримінальним законом як злочин, може вважатися злочином.
Третя ознака - винність - означає, що діяння вважається злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Там, де нема вини, нема злочину. Діяння може бути суспільне небезпечним, але якщо нема вини - це не є злочин.
Караність, як ознака злочину, означає, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання.
Є різні позиції щодо відмежування злочинів від інших правопорушень. Одна з них базується на визначенні ступеня суспільної небезпеки. Злочином вважають найбільш суспільне небезпечні правопорушення.
Під складом злочину мають на увазі сукупність передбачених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають суспільна небезпечне діяння як злочин. Вирізняють такі елементи складу злочину; об'єкт/об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Об'єктом злочину можуть бути: суспільний лад України, його політична та економічна системи, власність, особа, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян.
Об'єктивна сторона - це зовнішній вираз злочину, що його складає діяння (дія чи бездіяність), спричинені ним суспільне небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідками. Дія - це активна, суспільне небезпечна, передбачена кримінальним законом поведінка суб'єкта (наприклад, у разі хуліганства); бездіяльність - це пасивна поведінка, яка проявилась у невиконанні особою тих дій, що їх вона повинна була і могла, в даній ситуації, здійснити (ненадання лікарем допомоги хворому і т. ін.). Думки, переконання, хоч би як вони засуджувалися морально, не можуть бути злочином, оскільки вони не є діянням (вчинком). Наслідком злочину називають збиток, шкоду, якої завдає діяння об'єктові злочину.
Причинний зв'язок між суспільне шкідливим діянням і його суспільно шкідливими наслідками є