питання на ранній стадії законотворення, причому, як правило, для порушення процедури та прийняття рішення передбачаються короткі терміни. По-друге, він стимулює стабільність законодавства та усуває проблему відміни маси підзаконних актів у разі наступного визнання закону неконституційним.
б) За правововими наслідками – консультативний і установчий конституційний контроль.
в) За обов’язковістю проведення – обов’язковий і факультативний конституційний контроль. Факультативний здійснюється лише за ініціативою уповноваженого на те органу або індивіда в разі виникнення сумнівів щодо конституційності закону.
г) За способом проведення – абстрактний і конкретний конституційний контроль. Абстрактний контроль здійснюється безвідносно до конкретних обставин певної справи, конкретний навпаки – лише у зв’язку з конкретною справою, при вирішенні якої застосований чи підлягає застосуванню певний закон, конституційність якого оскаржується в суді. В більшості випадків для спеціалізованих органів конституційного контролю характерним є абстрактний конституційний контроль.
д) На підставі перевірки конституційності актів – конституційний контроль змісту актів (матеріальний контроль), за формою і способом його прийняття (формальний контроль). Матеріальний контроль передбачає перевірку відповідності змісту акту положенням конституції. При формальному контролі перевіряється дотримання конституцйних вимог щодо видання акту.
Між зазначеними видами конституційного контролю існують сталі зв’язки. Так, попередній контроль у більшості випадків є консультативним, обов’язковим, абстрактним, матеріальним і формальним одночасно. Наступний контроль є установчим, факультативним, абстрактним (конкретним), матеріальним (формальним).
Конституції та закони різних країн по-різному визначають обсяг і характер повноважень спеціалізованих органів конституційного контролю. Перелік повноважень в них може бути як закритим (вичерпним), так і відкритим. Прикладом органу конституційного контролю із закритими повноваженнями є Конституційний Суд України, вичерпний перелік повноважень якого викладений в Конституції України. Інколи самим органам конституційної юрисдикції надане право самостійно конкретизувати свої повноваження (або коло суб’єктів звернення) у зв’язку з тим, що в законі чи конституції вони викладені недостатньо чітко і конкретно. Остання обставина дещо ускладнює дослідження, залишаючи певну частину повноважень конситуційних судів поза класифікацією.
Повноваження конституційних судів різних країн можна класифікувати наступним чином:
1. Перевірка конституційності законів та інших нормативних правових актів.
1.1. Превентивний (попередній, запобіжний) контроль.
1.1.1. Контроль проектів конституційних положень – у 4 країнах: Молдова, Франція, Україна, Швейцарія.
1.1.2. Контроль міжнародних договорів та законів, які до них належать, – у 30-ти країнах та суб’єктах федерації: Албанія, Алжир, Андорра, Азербайджан, Болгарія, Буркіна-Фасо, Бурятія (Росія), Вірменія, Габон, Гватемала, Дагестан (Росія), Естонія, Іспанія, Казахстан, Карелія (Росія), Конго, Мадагаскар, Малі, ФРН, Польща, Росія, Сенегал, Словенія, Таджикистан, Туніс, Угорщина, Україна, Франція, Чад, Чилі.
1.1.3. Контроль проектів законів – у 41-й країні та суб’єкті федерації: Австрія, Алжир, Афганістан, Буркіна-Фасо, Венесуела, Габон, Гватемала, Індонезія, Ірландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Камбоджа, Кіпр, Коморські острови, Конго, Коста-Рика, Кот-д’Івуар, Мавританія, Мадагаскар, Малі, Марокко, Намібія, Перу, Північна Осетія (Росія), Південна Африка, Польща, Португалія, Румунія, Сенегал, Сирія, Таїланд, Тукуман (Аргентина), Туніс, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Центрально-Африканська Республіка, Чад, Чилі.
1.1.4. Контроль регламентів палат парламенту: Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Португалія, Угорщина.
1.1.5. Контроль підзаконних актів органів державної влади та місцевого самоврядування: Польща
1.2. Репресивний (a posteriori) контроль.
1.2.1. Абстрактний контроль
1.2.1.1. Контроль міжнародних договорів – у 20-ти країнах та суб’єктах федерації: Австрія, Азербайджан, Афганістан, Башкортостан (Росія), Білорусь, Греція, Кабардино-Балкарська Республіка (Росія), Коста-Рика, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Мавританія, Мадагаскар, Молдова, Саха (Якутія, Росія), Татарстан (Росія), Тива (Росія), Узбекистан, Україна, Філіппіни.
1.2.1.2. Контроль законів – у 98-и країнах та суб’єктах федерації: Австрія, Адигея (Росія), Азербайджан, Албанія, Алжир, Ангола, Афганістан, Баден-Вюртемберг (ФРН), Башкортостан (Росія), Білорусь, Бельгія, Бенін, Берлін (ФРН), Болівія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Бурятія(Росія), Вірменія, Венесуела, Гамбург (ФРН), Гватемала, Гессен (ФРН), Греція, Грузія, Дагестан (Росія), Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Естонія, Ефіопія, Єгипет, Ємен, Заїр, Іркутська область (Росія), Іспанія, Італія, Кабардино-Балкарська Республіка (Росія), Камбоджа, Карелія (Ро-сія), Кіпр, Колумбія, Комі (Росія), Коморськ острова, Коста-Рика, Куба, Кувейт, Киргизстан, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Мадагаскар, Мавританія, Маврикій, Малаві, Малайзія, Мозамбік, Молдова, Монголія, Намібія, Ниж-ня Саксонія (ФРН), ФРН, Палестина, Панама, Парагвай, Перу, Північна Осетія (Росія), Північний Рейн-Вестфалія (ФРН), Південна Африка, Пів-денна Корея, Польща, Рейнланд-Пфальц (ФРН), Росія, Саарланд (ФРН), Саха (Якутія, Росія), Сербія (ФРЮ), Сербська Республіка Боснії, Сирія, Сло-ваччина, Словенія, Судан, Таджикистан, Тайвань, Татарстан (Росія), Тукуман, Туреччина, Тива (Росія), Уганда, Угорщина, Узбекистан, Україна, Уругвай, Філіппіни, ФРЮ, Хорватія, Чехія, Чорногорія (ФРЮ), Чилі, Шрі-Ланка.
1.2.1.3. Контроль підзаконних актів – у 59-ти країнах, зокрема:
1.2.1.3.1. Контроль актів Президента – у 22-х країнах та суб’єктах федерації: Адигея (Росія), Азербайджан, Алжир, Башкортостан (Росія), Болгарія, Бурятія (Росія), Вірменія, Грузія, Ємен, Латвія, Литва, Мадагаскар, Молдова, Монголія, Північна Осетія (Росія), Росія, Саха (Якутія, Росія), Таджикистан, Татарстан (Росія), Узбекистан, Україна, Філіппіни.
1.2.1.3.2. Контроль актів органів суб’єктів федерації, адміністративно-територіальних утворень, органів самоврядування – у 20-ти країнах та суб’єктах федерації: Азербайджан, Башкортостан (Росія), Бурятія (Росія), Грузія, Дагестан (Росія), Іркутська область (Росія), Іспанія, Карелія (Росія), Кіпр, Комі (Росія), Північна Осетія (Росія), Росія, Саха (Якутія, Росія), Сербія (ФРЮ), Словаччина, Словенія, Таджикистан, Узбекистан, Україна, ФРЮ.
1.2.1.3.3. Контроль підзаконних актів іншого характеру – у 17-ти країнах та суб’єктах федерації: Австрія, Болівія, Конго, Кабардино-Балкарська Республіка (Росія), Мадагаскар, Малі, Північна Осетія (Росія), Польща, Сербія (ФРЮ), Словаччина, Словенія, Таджикистан, Туреччина, Уганда, Угорщина, Філіппіни, Хорватія.
1.2.2. Контроль, здійснюваний спеціалізованими органами конституційного контролю на підставі звертань судів загальної юрисдикції (конкретний контроль) – у 45-ти країнах та суб’єктах федерації: Австрія, Адигея (Росія), Азербайджан, Баварія (ФРН), Башкортостан (Росія), Болгарія, Бремен (ФРН), Бурятія (Росія), Габон, Гамбург (ФРН), Дагестан (Росія), Естонія, Ефіопія, Іран, Італія, Іспанія, Казахстан, Камбоджа, Карелія (Росія), Кіпр, Комі (Росія), Коста-Рика, Куба, Литва, Мадагаскар,