необережна вина Лугова у формі злочинної недбалості. Суб'єктивні ознаки співучасті — умисна спільна участь у вчиненні умисного злочину. Оскільки злочин Луговим вчинений з необережності, то, відповідно, відсутня суб’єктивна ознака співучасті.
Таким чином в поведінці Полякова, Лугова та Ордіна відсутні ознаки співучасті у, вказаному в завданні, злочину.
Завдання 2.
Оскільки Шубін та Юзенко попередньо домовились про здійснення крадіжки, то в даному випадку мала б місце співучасть за попередньою змовою групою осіб. Однак одним з обов’язкових елементів об’єктивної ознаки співучасті є причинний зв'язок між діянням кожного співучасника і злочинним наслідком. Змова Шубіна та Юзенка була лише про спільне викрадення ццінностей. Про те яким чином буде здійснюватися злочин, час його здійснення вказані особи не домовлялись. Таким чином, причинний зв'язок між змовою Шубіна та Юзенка про викрадення цінностей з будинку Крайового та фактичним злочинним наслідом, який виразився у вкраденні сейфу Юзенком та Івановим без відома Шубіна відсутній, а тому Шубін не є співучасником злочину. Він нестиме кримінальну відповідальність лише за готування до злочину відповідальність.
Юзенко розпочав злочин сам. Однак усвідомивши, що один в силу об’єктивних обставин не зможе довести свій злочинний намір до кінця він запропонував Іванову об’єднати зусилля для того щоб довести злочин до кінця. Таким чином, в даній ситуації діяльність одного виконавця (Іванова) приєдналася до діяльності іншого виконавця (Юзенка) вже в процесі вчинення злочину, але до його закінчення. Змова на на доведення злочину до кінця мала місце вже в ході злочину, коли один з виконавців почав його вчиняти.
Отже в даній ситуації має місце вчинення злочину групою осіб без попередньої змови - проста співучасть. Співучасниками є Юзенко та Іванов.
Завдання 3.
По-перше, для організованої групи потрібна участь хоча б трьох осіб, у той час як для групи, що діє за попередньою змовою, досить двох учасників.
По-друге необхідно, щоб учасники такої групи організувалися в стійке об'єднання. Стійкість групи — поняття оціночне і встановлюється кожного разу, виходячи з конкретних обставин справи. Однак закон (ст. 28) містить і більш конкретні вказівки на ознаки, що свідчать про наявність більш тісної взаємодії між співучасниками порівняно з тим, як це має місце при вчиненні злочину групою осіб за попередньою змовою. Це і кількість злочинів, для вчинення яких створюється організована група (як правило, це кілька злочинів, хоча можуть бути випадки, коли організована група створюється для вчинення одного злочину), і, наприклад, випадки посягання на особливо важливі об'єкти (банк, військовий склад і т.д.)
По-третє, така група припускає певну організаційну діяльність, яка може бути різноманітною: розподіл функцій між учасниками, наявність одного чи навіть декількох організаторів, залучення до групи більшого числа учасників, розроблення плану дій тощо.
В даному випадку відсутня організаційна діяльність групи: відсутній розподіл ролей між співучасниками, злочини здійснювались хоч і неодноразово, але без розроблення єдиного плану, на досягнення якого і повинна була б спрямовуватися злочинна діяльність співучасників.
Таким чином, злочинну групу Колбова, Соліна та Бевзя не можна визнати організованою. В даному випадку має місце повторність злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Література
Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – Київ. – 2001. – Атіка.
Практика судів України в кримінальних справах — К. - 1993.
Галиакбаров Р. Квалификация групповых преступлений. –М.: Юрид. лит. – 1980.
Кримінальне право України: Загальна частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер: Х.: Право, 2004
Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К. – 2002.
Коржанський М.Й. Уголовне право України.Частина загальна: Курс лекцій.- К. - Наукова думка. - 1996
Кримінальне право України. Загальна частина // за ред. проф. Л. С. Матишевського. – К.:Юрінком Інюре. - 1997.
Науково – практичний коментар кримінального кодексу України: станом на 1 січня 1997 року. /За ред. В. Ф. Бойка. – К.: Юрінком. - 1997.
Советское уголовное право. Часть общая / Здравосмыслов Б. В., Гальфер М. А. Гришаев П. И., и др. – М.: Юрид. лит. - 1982
Советское уголовное право. Обшая часть: Учебник /Под ред. Кригера Г.А., Кузнецовой И. Ф., Ю. М. Ткачевского, -2е изд., доп. и перераб. - М.: Изд МГУ. - 1998.
Талнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. - М., Юрид. лит. -1974.
Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. – К. - 1985
Єфремов С. Форми участі в організованій злочинній діяльності // Вісник прокуратури. – 2003. - №4.
Я. Мочкош. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблемні питання // Право України.- 2006.- № 3.
Поняття і значення співучасті в злочині
Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті.
Форми співучасті за об’єктивними ознаками.
Форми співучасті за суб’єктивними ознаками.
Завдання
Література