Обов'язкова ознака співучасті - спільність діянь винних. Спільне скоєння злочину означає: взаємну обумовленість злочинних діянь двох і більше осіб, єдиний для них злочинний наслідок, причинний зв'язок між діянням кожного співучасника і загальним злочинним наслідком, ці елементи спільності тісно пов'язані і практично проявляються в нерозривному зв'язку. Советское уголовное право. Часть общая // Здравомыслов Б.В. - М.: Юрид. лит. - 1982. - С.217 Розглянемо дані елементи спільності як об'єктивної ознаки співучасті:

а) злочин вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників. Роль, функції кожного з співучасників можуть відрізнятися, але при цьому злочин — це результат загальної, спільної діяльності всіх співучасників, кожний з них вніс у вчинення злочину свій внесок. Іноді співучасть образно порівнюють з грою в оркестрі, де кожен інструмент, кожен музикант веде свою партію, а в цілому виходить єдина мелодія;

б) спільність також означає, що наслідок, який досягається в результаті вчинення злочину, є єдиним, неподільним, загальним для всіх співучасників. За цей наслідок відповідальність несуть всі співучасники, незалежно від тієї ролі, яку кожний з них виконував у злочині. Якщо три особи вчинили вбивство, то кожний з них повинен нести відповідальність за вбивство, а не за 1/3 вбивства, хоча він сам безпосередньо і не вбивав жертви. Тому особа, що підкупила вбивцю, як і особа, що дала для цього зброю, несуть відповідальність за вбивство, вчинене виконавцем. Наслідок тут один і неподільний на частини за числом співучасників, але це не виключає принципу персональної відповідальності. Обсяг відповідальності кожного співучасника і визначається в принципі тим, що вчинив виконавець злочину;

в) спільність при співучасті означає, що між діями співучасників і тим злочином, що вчинив виконавець, має місце причинний зв'язок. Причому опосередкований причинний зв'язок, тому що загальний результат досягається лише шляхом свідомої діяльності виконавця. Причинний зв'язок в даному випадку означає таку об'єктивну залежність, при якій дія будь-якого співучасника за часом передує настанню наслідків і закономірно, невідворотно викликає його. Діяльність кожного співучасника повинна за часом передувати тому злочину, що вчиняє виконавець, вона створює реальну можливість для виконавця вчинити даний злочин. Виконавець же перетворює цю можливість в дійсність, спричиняючи необхідний наслідок. 3 вказаного зв'язку за часом випливає, що суб"єкт може приєднатися до задуманого чи розпочатого посягання тільки на стадіях попередньої злочинної діяльності або в процесі закінчення злочину, але до його тактичного завершення. Якщо ж злочин вже закінчено, будь-які наступні дії осіб - заздалегідь не обіцяні ними - співучасть у цьому злочині за кримінальним правом України визнаватися не можуть. Кримінальне право України. Загальна частина //За ред.. проф. Матвієвського П.С. - К.: Юрінком Інтер. – 1997. - с.260 Дійсно, ті, хто підмовив особу вбити потерпілого і хто дав для цього зброю, тим самим створили реальну можливість для вбивці реалізувати задумане. Однак перетворення цієї можливості на дійсність залежить від діяння виконавця. Саме тому причинний зв'язок тут має опосередкований характер. Якщо причинний зв'язок відсутній, то немає такої об'єктивної ознаки співучасті, як спільність, а отже немає і співучасті. Візьмемо простий приклад. А. до вчинення розбою обіцяє Б. сховати викрадене майно. Тут дії А. — заздалегідь дана обіцянка Б. сховати викрадене — перебуває у причинному зв'язку з розбоєм, що вчинив Б. Тому А. — співучасник, а саме пособник розбою. Але досить уявити собі, що Б. вчинив розбій і, бажаючи сховати викрадене, прийшов до свого знайомого А. і попросив його сховати викрадене, що А. і вчинив. Тут співучасті немає, тому що дії по приховуванню викраденого заздалегідь не обіцяні Б., не перебувають з ними в причинному зв'язку, а тому не є співучастю. Інший приклад,Б працюючи водієм-експедитором, одержав з райагропромпостачу за товарно-транспортною накладною 3528 кг рідкого пічного палива для перевезення до колгоспу. Однак на фермі колгоспу він паливо не розвантажив, а домовившись з Г., разом з ним паливо продав. Районний суд визнав співучасником Г. і кваліфікував його дії як викрадення державного майна спільно з Б. Президія обласного суду, розглянувши справу, зазначила, що районний суд безпідставно визнав Г. співучасником розкрадання. Як пояснили самі Б. і Г., вони не домовлялися спільно викрасти паливо. Б. пояснив, що паливо він викрав сам. Скориставшись тим, що диспетчер колгоспу зробив йому в накладній позначку про розвантаження, він імітував злив палива з автоцистерни й вивіз його за межі колгоспу. Г. не брав участі у цих діях. Б. зустрів його пізніше, після викрадення, і попросив йому допомогти злити викрадене паливо у Р., що Г. і зробив. Отже вказала президія обласного суду, між Б. і Г. не було змови про спільне викрадення палива, Г. участі у його викраденні не брав, він лише допоміг Б. збути викрадене, тобто брав участь у збуті завідомо викраденого майна. Практика судів України в кримінальних справах. – К., 1993. – С. 70 - 71

Співучасть можлива й у вигляді приєднаної діяльності, коли особа вносить свій “внесок” у закінчення злочину, розпочатого іншими. Скажімо, побачивши, що знайомі незаконно заволоді-вають транспортним засобом, штовхаючи його руками, особа при-єднується до цього процесу, чим сприяє завершенню злочину.

Спільність дій відсутня, а отже, відсутня й співучасть,