Вказана форма співучасті небезпечна тим, що існує згуртованість співучасників, більша їх злочинна стійкість, наполегливість при вчиненні злочину. Попередність змови визначає більшу енергійність дій всіх співучасників . Коржанський М.Й. Уголовне право України.Частина загальна: Курс лекцій.- К. - Наукова думка. - 1996. - С.256.

Ознаки цієї форми співучасті такі як і співучасті без попередньої змови, лише додається така ознака:

е) попередня змова на скоєння злочинною групою. Ганиакбаров Р. Квалификация группових преступлений. - М. - 1980. - С.17

Отже співучасть з попередньою змовою - наявність узгодженої злочинної поведінки між співучасниками злочину, яка досягається до початку злочинної діяльності.

в) Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Отже, по-перше, для організованої групи потрібна участь хоча б трьох осіб, у той час як для групи, що діє за попередньою змовою, досить двох учасників. Далі, необхідно, щоб учасники такої групи організувалися в стійке об'єднання. Стійкість групи — поняття оціночне і встановлюється кожного разу, виходячи з конкретних обставин справи. Однак закон (ст. 28) містить і більш конкретні вказівки на ознаки, що свідчать про наявність більш тісної взаємодії між співучасниками порівняно з тим, як це має місце при вчиненні злочину групою осіб за попередньою змовою. Стійкість групи визначається, насамперед, стабільністю її “кадрового” складу, згуртованістю навколо організатора (керівника) групи, наявністю єдиних намірів і цілей. Зорганізованість групи означає певну взаємодію її членів, розподіл функцій поміж ними в ході готування або вчинення злочину, спрямованість на досягнення запланованого злочинного результату згідно з планом, відомим всім учасникам групи. Це і кількість злочинів, для вчинення яких створюється організована група. Згідно із законом організована група може бути створена для вчинення одного злочину (наприклад, захоплення заручників, угону або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна тощо), але здебільшого її метою є вчинення невизначеної кількості злочинів певної категорії: крадіжок, розбійних нападів, вимагань тощо. Як правило, ці злочини належать до тяжких і особливо тяжких, хоча для констатації наявності організованої групи це не обов’язково.

Далі, така група припускає певну організаційну діяльність, яка може бути різноманітною: розподіл функцій між учасниками, наявність одного чи навіть декількох організаторів, залучення до групи більшого числа учасників, розроблення плану дій тощо,

Саме створення організованої групи являє собою готування до злочину, що планували вчинити її учасники. Лише в одному випадку, який передбачений у ст. 392 (дії, що дезорганізують роботу виправних установ), створення організованої групи (і активна участь у такій групі), утвореної з метою тероризування засуджених, або нападу на адміністрацію, вважається вже закінченим злочином.

Організовані групи за ступенем їх суспільної небезпеки доцільно розмежувати на два види. Перший – не озброєна організована група. Чинний КК України встановлює відповідальність за скоєння злочинів організованою групою проти волі, честі та гідності особи (ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 147, ч. 3 ст. 149), виробничих, трудових та інших особистих прав і свобод людини (ч. 3 ст. 161) тощо.

Водночас вчинення злочину організованою групою необхідно відмежовувати від таких феноменів, як суспільно небезпечні дії натовпу (масові заворушення, групове порушення громадського порядку). Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що учасники натовпу керуються різними мотивами, а діють у формі дезорганізації. Тобто, у наведеній груповій злочинній діяльності відсутні такі ознаки як згуртованість і єдність мети, інакше – це безглузді діяння підбурених. Другий – озброєна організована група та банда чи формування. Такими є злочинні організовані структури, що вчиняють злочини із застосуванням зброї: розбійні напади з метою заволодіння майном (ст. 187 КК), зброєю (ст. 262 КК), наркотичними засобами (ст. 308 КК), військовим майном (ст. 410 КК), бандитизм (ст. 257 КК), терористичний акт (ст. 258 КК), злочинні діяння, вчинювані збройним формуванням (ст. 260 КК), та піратство (ст. 446 КК), які поряд з озброєністю характеризуються високим ступенем їх внутрішньої організації і стійкістю.

в) Злочинна організація найбільш небезпечна форма співучасті. Нормування її частіше всього свідчить про наслідки винних скоїти посягання, неможливе дія однієї особи. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і більше), члени чи структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (ч. 4 ст. 28).

Як видно з тексту цієї статті, злочинна організація — це організована група особливого роду, наділена законом більшим ступенем стійкості, згуртованості і рядом інших ознак.

Це насамперед ієрархічне об'єднання учасників, що припускає ієрархію його членів або структурних частин. Ієрархія також може полягати у підпорядкованості членів організації своїм керівникам, підпорядкуванні окремих структурних частин злочинної організації єдиному центру, в обов'язковості рішень, прийнятих організаторами, для всіх інших учасників злочинної організації. Даний ас-пект свідчить про більш широке функціональне при-значення злочинної організації, яка, на відміну від ор-ганізованої групи, може створюватися не