Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права чи інтересу. Суд застосовує способи захисту, вста-новлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способа-ми захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є: а) встановлен-ня правовідносин; б) примусове виконання добровільно невико-наного обов'язку; в) припинення правовідносин, а також їх анулювання; г) припинення дій, які порушують сімейні права;

г) відновлення правовідносин, які існували до порушення права;

д) відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Особа також має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до вико-нання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заін-тересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інте-ресів до суду. Звернення за захистом до органу опіки та піклу-вання не позбавляє особу права на звернення до суду.

4. Шлюб за сімейним законодавством.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Прожи-вання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підста-вою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Отже, ознаками шлюбу є:

а) добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох із подружжя;

б) досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що бе-руть шлюб;

в) реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку ор-ганом, визначеним Сімейним кодексом;

г) спрямованість на утворення особистого сімейного союзу чоловіка і жінки.

Шлюбний вік для жінки встановлюється у сімнадцять, а для чоловіка — у вісімнадцять років. При цьому особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реє-страції шлюбу, але за заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Шлюб ґрунтується на вільний згоді жінки та чоловіка, тобто примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. При цьому жінка та чоловік можуть одночасно перебувати ли-ше в одному шлюбі, тобто вони мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього.

У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є роди-чами прямої лінії споріднення, а саме:

а) рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідни-ми є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними — які мають спільну матір або спільного батька;

б) двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця; ) усиновлювач та усиновлена ним дитина.

Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Вона проводиться урочисто та засвідчується Сві-доцтвом про шлюб.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором, особисто. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть че-рез поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально посвідчену, можуть подати їх представники. Повнова-ження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'яза-ний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу. А особи, які подали заяву про реєстрацію шлю-бу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров'я.

Шлюб реєструється по закінченню одного місяця від дня по-дання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поваж-них причин керівник державного органу реєстрації актів цивільно-го стану дозволяє реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку.

Реєструється шлюб у приміщенні державного органу реєст-рації актів цивільного стану. За заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спіль-не прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Вони мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої.

Шлюб є підставою для виникнення прав і обов'язків подруж-жя. Він не може бути підставою для надання особі пільг чи пе-реваг, а також для обмеження її прав і свобод, встановлених Кон-ституцією та законами України.

4.1. Умови й порядок одруження.

Шлюбно-сімейне законодавство передбачає умови й порядок одруження. Шлюб реєструється в державних органах запису актів громадянського стану в урочистій обстановці, за згоди осіб, що одружуються.

Реєстрація шлюбу є офіційним підтвердженням часу виникнення взаємних прав та обов'язків подружжя. Для взяття шлюбу необхідно подати заяву в орган загсу. Умовами одруження є взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку. Шлюбний вік в Україні встановлено такий: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. Будь-якого межового віку для одруження повнолітніх осіб законодавство не передбачає. Проте, безперечно, головна умова реєстрації шлюбу - це взаємна згода осіб, які одружуються; що ж до шлюбів, узятих без наміру створити сім'ю, то законодавство визнає їх фіктивними.

Окрім умов одруження, законодавство формулює й перешкоди, що унеможливлюють шлюб. Шлюб неможливий:

а) між особами, з яких хоча б одна перебуває в іншому шлюбі; між родичами по прямій висхідній та низхідній лінії;

б) між повнорідними й неповнорідними братами і сестрами;

в) між усиновителями та усиновленими;

г) між