Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна. Майно, набуте батька ми і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій су-мі. При визначенні розміру аліментів суд враховує:

а) стан здоров'я та матеріальний стан дитини;

б) стан здоров'я та матеріальний стан платника аліментів;

в) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездат-них чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

г) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визна-чає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка стягуватиметься до досягнення найстаршою ди-тиною повноліття. Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує до-хід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.

Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непраце-здатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, як-що вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо пов-нолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим по-требують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони мо-жуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання при-пиняється у разі припинення навчання. Суд визначає розмір алі-ментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непра-цездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були по-новлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, що-до яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

7. Опіка та піклування.

Опіка й піклування встановлюються відповідними відділами та управліннями державної адміністрації районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчими комітетами міських чи районних у місті рад народних депутатів відносно:

а) осіб, які не досягли 18-річного віку і з різних причин залишилися без батьківського піклування;

б) осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства;

в) осіб, визнаних судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами;

г) осіб, які потребують піклування за станом здоров'я.

Опіка й піклування встановлюються за місцем проживання особи, яка їм підлягає, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Всі установи та особи, яким стало відомо про існування осіб, які підлягають опіці й піклуванню, повинні негайно повідомити про це органи опіки й піклування. Останні впродовж місячного строку з моменту, коли відповідний орган опіки й піклування дізнається про необхідність встановити опіку й піклування, мають винести відповідне рішення.

Для безпосереднього здійснення опіки й піклування призначається опікун чи піклувальник, переважно з гурту осіб, близьких до підопічного, і тільки з його згоди.

Піклувальник повнолітніх дієздатних осіб, які не можуть за станом здоров'я самостійно захищати свої права й виконувати обов'язки, може бути призначений тільки на прохання цих осіб.

Не можуть бути піклувальниками та опікунами особи, які: а) не досягли 18-річного віку; б) визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; в) позбавлені батьківських прав, а також особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.

Обов'язки з опіки й піклування виконуються безкоштовно. Усі дії опікунів і піклувальників можуть бути оскаржені кожною особою, в тому числі й підопічним, до органів опіки і піклування за місцем проживання підопічного.

Опікуни й піклувальники можуть бути увільнені від своїх обов'язків на їхнє прохання чи в разі неналежного виконання ними обов'язків і зловживання правами.

7.1. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

Діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути уси-новленими, над ними може бути встановлена опіка, піклуван-ня, патронат. Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновленою може бути дитина, покинута в по-логовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку від-мовилися забрати батьки, інші родичі, яку було підкинуто чи знайдено. Усиновлювачем дитини може бути повнолітня діє-здатна особа. Не можуть бути усиновлювачами особи:

а) обмежені у дієздатності;

б) визнані недієздатними;

в) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були по-новлені;

г) були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення бу-ло скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;

г) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневроло-гічному чи наркологічному диспансері;

д) зловживають спиртними напоями або наркотичними за-собами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

є) не мають постійного місця проживання та постійного за-робітку (доходу);

є) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Мі-ністерством охорони здоров'я України;

ж) інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чин-ності рішенням суду про усиновлення.

Усиновлювач має право: на зміну відомостей про місце на-родження та дату народження дитини; зміну прізвища, ім'я та по батькові дитини тощо. Загалом хотілося б підкреслити, що усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, як їх мають батьки щодо дитини, а особі, яку усиновлено, — права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж об-сязі, як їх має дитина щодо своїх батьків.

Усиновлення визнається