іноземними фірмами вигідні контракти і, скориставшись своїм становищем, заборонила доступ на ринок усім іншим підприємствам. Вона надіслала листи ке-рівникам газових господарств із вимогами розподілу газових лі-чильників на території України (по регіонах), а також із зазначен-ням іноземних фірм, які були агентами корпорації та в яких слід закупляти лічильники. Було видано розпорядження, відповідно до якого газова мережа повинна обладнуватися газовими лічильни-ками визначених "Укргазом" фірм. Вказаними діями порушувало-ся антимонопольно законодавство України та законодавство про захист прав споживачів, адже покупці позбавлялися можливості вибрати більш сучасний та дешевий товар. Через такі дії "Укргазу" збитки були заподіяні й іншим суб'єктам підприємницької діяль-ності. Так, трест "Ровногазтрест" концерну "Укргазифікащя" уклав з італійською фірмою "Самгаз" контракт на поставку 5000 газових лічильників протягом серпня-вересня 1994 p., але вико-ристати їх, незважаючи на те, що вони пройшли атестацію в Держ-стандарті, не зміг через дії "Укргазу".
Згідно з розпорядженням державного уповноваженого Анти-монопольного комітету корпорація "Укргаз" зобов'язувалася анулюати свої обмежувальні листи, замінивши їх відповідними роз'ясненнями1.
Антимонопольний комітет здійснює контроль за дотриман-ням законодавства України й під час реалізації повноважень центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування щодо підприєм-ців (ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Як згадувалося, 6 березня 1998 р. у Москві було підписано Конвенцію про транснаціональні корпорації. Одне із застере-жень, зроблених Україною, вказує, що транснаціональні кор-порації на території України та за її межами у разі, коли їх створення може призвести до монополізації товарних ринків, впливає чи може вплинути на економічну конкуренцію на її території, створюються за згодою Антимонопольного комітету України у порядку, передбаченому антимонопольним законо-давством України.
Суб'єкти господарювання мають дотримуватися норматив-но-правових актів України, спрямованих на захист національ-ного товаровиробника, наприклад, Законів України "Про за-хист національного товаровиробника від демпінгового імпор-ту"1, "Про захист національного товаровиробника від субсидо-ваного імпорту"2, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну"3.
Транснаціональні та інші суб'єкти господарювання повинні враховувати і окремі норми законодавства, спрямованого на регулювання певних галузей діяльності. Так, ст. 15 Закону України "Про зв'язок" від 16 травня 1995 p.4 забороняє надан-ня виключних прав на ведення будь-якого виду діяльності у галузі зв'язку для підприємств, об'єднань, установ, організацій всіх форм власності, крім діяльності, пов'язаної з захистом інтересів держави, з гарантуванням національної безпеки та оборони, а також прав, що належать виключно державним підприємствам. Мова йде про технічне обслуговування та експлуатацію первинних мереж (крім місцевих) та супутни-кових систем телефонного зв'язку в межах зв'язку загального користування, про пересилання грошових переказів, листів до 20 грамів, поштових карток, виплату й доставляння пенсії, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам.