Екологічне право

Розвиток екологічного права

Задача 1

Громадянин Іванов, маючи відстрілочну картку (для полювання на зайців у мисливських угіддях „Сузір’я”), вийшов у поле з собакою ягд-тер’єр. Собака натрапив на нору лисиці в угіддях іншого користувача, що знаходяться в 100 метрів від угідь, в межах яких було дозволено полювати, та вполював її.

При цьому Іванова затримав інспектор з охорони навколишнього природного середовища і склав протокол про порушення ним Положення про полювання. На підставі протоколу було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення: позбавлено права полювання з вилученням мисливського квитка.

Іванов оскаржив ці дії до суду.

Які правовідносини склалися? Які органи управління у галузі охорони навколишнього природного середовища представляє інспектор та які функції він здійснює? Чи правомірні його дії? Вирішіть справу.

Вирішення задачі.

Перш, ніж приступити до вирішення задачі, необхідно згадати, що взагалі таке адміністративне правопорушення?

Згідно ст. 9 КУАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправне, винне (умисне чи по необережності) діяння або бездіяння, яке посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян і за які законом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, головною ознакою адміністративного правопорушення є ступінь його громадської безпеки.

Крім громадської безпеки соціально-правову сутність адміністративного правопорушення характеризують також протиправність і винність.

Протиправність – це юридичне вираження громадської безпеки адміністративного правопорушення. Це прямо витікає зі ст. 7 КУАП.

Наступна суттєва ознака - його винність, яка характеризує психічне відношення правопорушника до скоєного ним діяння і наслідкам, які при цьому наступили.

Отже, під складом адміністративного правопорушення ми розуміємо встановлені в адміністративно-правових нормах відповідні статті Особливої частини КУАП сукупність ознак, які визначають громадську безпеку, винність і протиправність діяння, які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій, і відрізняють ці діяння від інших видів правопорушень.

Склад правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній акт поведінки особи, її направленість і наслідки, а також ознаки, які характеризують самого правопорушника і його психічне відношення до скоєного. Відповідно до цього ознаки складу злочину об’єднані в чотири групи (елементи), які характеризують:

а) об’єкт адміністративного правопорушення;

б) об’єктивну сторону адмінправопорушення;

в) суб’єкт адмінправопорушення;

г) суб’єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Всі вони складають собою невід’ємну єдність.

Якщо хоча б один з цих елементів буде відсутнім, то діяння не буде визнаватися адміністративним правопорушенням.

З умови задачі в діях гр. Іванова вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 85 КУАП „Порушення правил використання тваринного світу”.

Об’єктом такого правопорушення є суспільні відносини, які складаються у сфері організації охорони, використання і відтворення тваринного світу і полювання.

Основними нормативними актами в даній сфері є: Закон України „Про тваринний світ” від 13.12.2001 року, Закон України „Про мисливське господарство і полювання” від 22.02.2000 року, а також ряд підзаконних нормативно-правових актів.

Згідно Закону України „Про мисливське господарство і полювання” полювання – це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, які знаходяться в природних умовах або містяться в напіввільних умовах в межах мисливських угідь.

Мисливські тварини – дикі звірі і птахи, які можуть бути об’єктами полювання.

Мисливські угіддя – ділянки суші і водного простору, на яких знаходяться мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Норма відстрілу – встановлена кількість мисливських тварин, дозволена для полювання одним мисливцем за певний термін полювання.

Полювання – дії людини, направлені на висліджування, переслідування з метою добування (відстріл, відловлювання) мисливських тварин, які знаходяться в природних умовах або містяться в напіввільних умовах.

Право на полювання в межах певних для цього мисливських угідь мають громадяни України, що досягли 18-річного віку і одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин і інші документи, які засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

До полювання прирівнюються:

перебування осіб в межах мисливських угідь, зокрема на польових і лісових дорогах (окрім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами і іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід або ловецькими звірами і птахами, або з продукцією полювання;

перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою стрілецькою зброєю.

Документами на право полювання є:

посвідчення мисливця; 2) щорічна контрольна картка обліку здобутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; 3) дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, картка відстрілу і тому подібне); 4) відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; 5) паспорт на собак мисливських порід, інших ловецьких звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання в поточному році у разі їх використовування під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов’язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред’являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль в галузі мисливського господарства і полювання.

Полювання може здійснюватися такими способами: 1) індивідуальне полювання; 2) колективне полювання; 3) колективне полювання з погоничами (облавне полювання).

Полювання може здійснюватися з використанням: мисливської вогнепальної зброї; собак мисливських порід, інших ловецьких звірів і птахів (за наявності паспортів на них з допуском до полювання в поточному році); сіток і пасток для відловлювання тварин живцем; пасток для добування хутрових звірів з науковою метою і для переселення; веж; запашних неотруйних приманок.

Полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі лише в її присутності і за наявності у мисливця і власника такої зброї відповідних дозволів, виданих органом внутрішніх