виготовлення Алексенком та збут саморобного пістолета для самогубства не є злочином.
Даний злочин є закінченим.
Суб’єктом даного злочину є особа, якій виповнилося 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.
Переробка будь-яких предметів, внаслідок якої вони набувають якості вогнепальної зброї.
Об’єктивна сторона злочину характеризується незаконним виготовленням, зберіганням, носінням та збутом вогнепальної зброї та бойових припасів.
Об’єтом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України є громадська безпека в галузі обігу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв. Предмети злочину безпосередньо вказані в диспозиції ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України - вогнепальна зброя та бойові припаси.
Вогнепальна зброя - та, в якій снаряд (куля) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху). Зокрема, в нашому випадку саморобний пістолет буде належати до вогнепальної зброї.
Об’єктом хуліганства – є громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності, побуту і відпочинку людей. При вчиненні хуліганства, передбаченого ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу, об’єктом є також здоров’я потерпілого, яке ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в цих випадках застосування хуліганом зброї. Кримінально караним є таке посягання на громадський порядок, яке його грубо порушує, вчиняється з мотивів явної неповаги до суспільства і при цьому відзначається в нашому випадку особливою зухвалістю.
Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства. Іваненко, усвідомлює також характер своїх дій і бажає так діяти.
Об’єктивна сторона хуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і визначається особливою зухвалістю.
Грубе порушення громадського порядку в нашому випадку це заподіяння йому значної шкоди, що утруднює впорядкування функціонування суспільних відносин - порушення спокою людей. Особлива зухвалість хуліганських дій пов’язується з таким грубим порушенням громадського порядку, яке супроводжувалось стріляниною в п’яному стані в громадському місці, що могло потягнути за собою, наприклад, тимчасове припинення нормальної діяльності громадського транспорту тощо.
В даному випадку особлива зухвалість виявляється в діях, що відзначаються особливою нахабністю, грубістю, брутальністю.
Задача 4
Завідуючий лікарнею Петренко систематично незаконно видавав окремим особам за винагороду листки непрацездатності, а також вимагав у хворих гроші за влаштування в окремих палатах. Районним судом Петренко був засуджений за ч.2 ст. 368 КК України. Адвокат у касаційній скарзі просив суд припинити провадження по справі на тій підставі, що дії Петренко були пов’язані з виконанням ним своїх професійних, а не службових обов’язків.
Визначте чи обгрунтовані доводи адвоката. Чи можна визнати Петренка суб’єктом службового злочину і як слід кваліфікувати вчинене діяння?
Одержання хабара - прийняття службовою особою від іншої особи матеріальних цінностей, отримання майнових вигід або користування послугами майнового характеру за діяння, яке вона повинна була або могла вчинити або вчинила на користь іншої особи завдяки саме службовому становищу (ст. 368 Кримінального кодексу України).
Службова особа яка займає відповідальне становище - є особа, посада якої відповідно до ст. 25 Закону України „Про державну службу” віднесена до третьої, четвертої, п’ятої, шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць (п.2 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України).
Завідуючий лікарнею Петренко систематично незаконно видавав окремим особам за винагороду листки непрацездатності, а також вимагав у хворих гроші за влаштування в окремих палатах. В умовах задачі робиться наголос на те, що Петренко є службовою особою. Якщо в ході досудового слідства було доведено, що пацієнти розуміли, що дають хабара саме службовій особі (завідуючому лікарнею) і що саме службова особа (завідуючий лікарнею), а не лікар вимагає такого хабара і це в подальшому знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, то орган досудового слідства правильно кваліфікував дії останнього, а суд виніс законний вирок. Адвокат має право на апеляційне, а вже потім на касаційне оскарження вироку.
Коли стороною захисту будуть наведені докази, що Петренко скоїв зазначені вище дії не як службова особа, а як лікар, то можливе не припинення провадження по справі, як це зазначено в умові задачі, а перекваліфікація злочину з ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України на ст. 354 Кримінального кодексу України, як незаконне одержання шляхом вимагання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, в будь-якому вигляді матеріальних благ або вигід майнового характеру у значному розмірі за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням становища, яке він займає на підприємстві, в установі чи організації.
Доводи адвоката повинні бути досить обгрунтованими. Отже визнати Петренка суб’єктом службового злочину можливо за вказаних вище обставин.