ВАРІАНТ № 4

Задача № 1.

Завідувачка міською лікарнею Киреєва і головний бухгалтер лікарні Васько 28 квітня 2001 р. на бюджетні кошти, що поступили на погашення заборгованості по заробітній платні працівникам, придбали медичне устаткування вартістю 8 тис. грн.

3 вересня 2001 р. прокуратурою була порушена кримінальна справа відносно Киреєвої і Васько за ч.2 ст. 803 КК України 1960 р. (порушення законодавства про бюджетну систему України).

1. Дайте коротку характеристику дії кримінального закону в часі.

2. Порівняйте ст. 803 КК України 1960 р. і ст. 210 діючого КК України. Який кримінальний закон слід застосувати відносно злочину, скоєного Киреєвою і Васько?

3. Ознайомившись із ст. 210 КК України, визначте вид диспозиції і санкції.

1. Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбаче-но самим законом, але не раніше дня його опублікування. Злочинність і караність діяння визначаються законом про криміна-льну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Чинним визнається закон, що набув законної сили, до його скасування чи заміни но-вим законом, а якщо закон було прийнято на певний строк, до закінчення такого строку.

Питання набрання законної сили законом врегульовані ч.5 ст.94 Конституції Украї-ни так: "Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування". Офіційними джерелами, в яких публікуються закони, є "Відомості Верховної Ради Украї-ни", "Офіційний вісник України", газети "Голос України" та "Урядовий кур'єр".

Проміжок часу між моментом офіційного оприлюднення закону і моментом набрання ним чинності потрібен для того, щоб надати можливість населенню ознайомитися з за-коном та усвідомити його зміст, посадовим особам правоохоронних органів і органів су-ду - вивчити та зрозуміти новий кримінальний закон. Норми нового КК потребують більш тривалого часу щодо їх усвідомлення, вивчення та розуміння. Тому Кримі-нальний кодекс України 2001 р., прийнятий 5 квітня 2001 р., набрав чинності як це ви-значено в п.1 розділу 1 "Прикінцевих та перехідних положень", - з 1 вересня 2001 р.

Згідно з ч.2 ст.4 злочинність і караність діяння визначаються законом про кримі-нальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину (ч.3 ст.4) визнається час вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом як злочин, незалежно від часу настання шкід-ливих наслідків від такого діяння, оскільки під вчиненням злочину розуміється як за-кінчений, так і незакінчений злочин (ст.13).

Закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочин-ність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.

Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом'якшує
відповідальність, а частково її посилює, має зворотну дію в часі лише у тій частині, яка пом'якшує відповідальність.

Скасування або встановлення караності діяння, а також пом'якшення або поси-лення покарання здійснюється шляхом законодавчого виключення чи введення ново-го складу злочину, шляхом зміни диспозиції або санкції.

Якщо закон виключає караність діяння, він має зворотну силу: діяння, вчинене особою до набрання сили цим законом, більше не вважається злочинним. Криміналь-на справа щодо неї не може бути порушена, а наявна підлягає закриттю за відсутніс-тю складу злочину. Якщо особа вже засуджена і відбуває покарання за дане діяння, то на підставі ч. 2 ст.74 вона підлягає звільненню від призначеного судом покарання.

Дана особа, а також особа, яка повністю відбула покарання за це діяння, на підставі ч.3 ст.88 визнаються такими, що не мають судимості.

Зворотну силу має і закон, який пом'якшує покарання. Пом'якшення покарання визначається шляхом порівняння санкцій попереднього та нового закону, який набув чинності, як щодо основних, так і щодо додаткових покарань, а також і поєднання цих покарань. Якщо новий закон пом'якшує покарання, то застосовується саме він щодо діянь, вчинених до набуття ним сили. Особам, засудженим за даний злочин за раніше діючим законом, міра покарання, що перевищує санкцію нововиданого закону, знижу-ється до максимальної межі покарання, встановленого санкцією нового закону.

Співвідношення покарання, яке було призначене засудженому за "старим" зако-ном, із санкцією нового закону може мати такий варіант: покарання за "старим" зако-ном і максимальна межа санкції нового закону є покаранням різних видів; при цьому максимальна межа санкції нового закону передбачає більш м'який вид покарання. В наведеному прикладі вид покарання за "старим" законом, після набрання чинності новим законом, втрачає, для даного випадку, законні підстави і тому підлягає заміні на вид покарання, передбачений новим законом із застосуванням коефіцієнтів, зазна-чених у ст.72. При цьому максимальний розмір такого покарання не може перевищу-вати розмір виду покарання, передбаченого санкцією нового закону.

2. Порівняємо санкції ст. 803 КК 1960 року та ст. 110 КК 2001 року:

Ст. 803 КК 1960 року передбачає санкцію:

- позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права