Ст. 110 КК 2001 року передбачає санкцію:

- штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

З цього порівняння випливає, що санкція статті 210 діючого кримінального кодексу є більш м’якою ніж стаття 803 Кримінального кодексу 1960 року. Тому в цьому випадку буде діяти ст. 5 КК України, яка встановлює зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі, а саме до Киреєвої та Васько буде застосована стаття 210 діючого Кримінального кодексу України.

3.

Задача № 2.

Сидоров і Міхайлов зустріли на вулиці Сулімову, з якою вони знаходилися в неприязних відносинах. Сидоров образив Сулімову нецензурною лайкою, а Міхайлов завдав удару по обличчю. Бажаючи уникнути подальших образ, Сулімова кинулася бігти і, перебігаючи через проїжджу частину, потрапила під автомобіль і була смертельно травмована.

Що таке об'єктивна сторона злочину і які ознаки її характеризують?

Охарактеризуйте причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і

суспільно небезпечними наслідками як ознака об'єктивної сторони складу

злочини.

Вирішіть питання про об'єктивну сторону злочину, досконалого Сидоровим і

Міхайловим.

Чи є причинний зв'язок між їх діями і смертю Сулімової?

§ 1. Поняття та ознаки об'єктивної сторони складу злочину

Об'єктивна сторона завжди пов'язана із зовнішнім виявом суспільно небезпечної і протиправної поведінки особи у фор-мі дії або бездіяльності, яка супроводжується певним психіч-ним станом такої особи. Це вольова поведінка, яка завдає або загрожує завдати шкоди тим чи іншим цінностям, які охороняються кримінальним законом. Нагадаємо, що злочи-ном визнається лише суспільно небезпечне діяння людини і не може визнаватися думка або бажання.

Небезпечне діяння (дія або бездіяльність) особи вважається злочином, якщо воно описано у кримінальному законі і тим самим стає своєрідним фундаментом конструкції складу зло-чину. У диспозиції статей Особливої частини КК майже завжди описані саме ознаки об'єктивної сторони конкретно-го складу злочину.

Об'єктивна сторона складу злочину - це сукупність оз-нак, що характеризують зовнішню сторону злочину.

Характерними ознаками об'єктивної сторони, які властиві майже всім складам злочину, вважаються: 1) суспільно небез-печне діяння особи; 2) таке діяння, вчинене певним способом, у певний час, у певному місці із застосуванням певних предме-тів, знарядь або засобів; 3) таке діяння заподіює або створює загрозу заподіяти шкідливі наслідки; 4) між небезпечним діян-ням і шкідливими наслідками має бути причинний зв'язок.

В теорії кримінального права питання щодо ознак об'єктивної сторони складу злочину вирішується неоднозначно. Більшість авторів до об'єк-тивної сторони складу злочину відносять суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок та обставини, що хара-ктеризують час, місце та спосіб вчинення злочину. Деякі автори у вчення про об'єктивну сторону складу злочину включають як обов'язкову озна-ку ще й суспільну небезпеку діяння в цілому {Пионтковский А. А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М., 1963. - С. 155). Зазначимо, що суспільна небезпечність як об'єктивна категорія є харак-терною ознакою злочину в цілому. Відправним (початковим) моментом суспільної небезпечності є злочинне діяння людини. Тому суспільна не-безпечність злочину виражена не лише у фактичних об'єктивних його ознаках, айв усіх елементах будь-якого складу злочину.

Але не всі зазначені ознаки об'єктивної сторони входять до кожного складу злочину, а тому не всі вони мають значення для кваліфікації. У теорії кримінального права вищезазначені ознаки поділяються на обов'язкові та факуль-тативні. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу злочину вважаються: небезпечне діяння, його шкідливі нас-лідки (загроза їх настання). Ці ознаки визначені в законі або випливають з його змісту і мають бути встановлені при кваліфікації злочину. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину (час, місце, спосіб вчинення злочину, використані знаряддя та засоби вчинення злочину) мають подвійне значення. Для одних складів злочину вони є обов'я-зковими, якщо зазначені у диспозиції конкретної статті або її частині, для інших - необов'язковими, оскільки вони не вказані у диспозиції статті і не впливають на кваліфікацію злочину. Наприклад, особливість способу дій у багатьох випадках є обов'язковою рисою об'єктивної сторони відпо-відного злочину. Так, у законі виписано різні способи роз-крадання чужого майна: крадіжка - таємне викрадення чужого майна (ч. 1 ст. 185), грабіж - відкрите викрадення майна (ч. 1 ст. 186), шахрайство - це заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довір'ям (ч. 1 ст. 190). В іншому випадку обов'язковою ознакою, скажімо, однієї із форм такого злочину, як державна зрада, є пере-хід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (ч. 1 ст. 111).

При викладенні в законі ознак об'єктивної сторони скла-ду злочину використовуються різні форми. Найчастіше у диспозиції вказуються певні ознаки діяння. Наприклад, по-гроза вбивством, насильством або знищенням майна щодо судді, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з діяльністю судді (ч. 1 ст. 377 КК). Іноді в законі названо лише діяння, зокрема «ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК), а у диспозиціях так званих матеріальних складів злочину визначається не лише діяння, а й його наслідки. Так, відповідно до ст.